Міжнародний обмін польського білоруса Анджея Почобута на російського археолога Бутягіна та молдавського силовика Балана ставив під сумнів безпеку регіону. Журналіст Вадим Денисенко зазначив, що ця угода демонструє складну геополітичну гру, де кожна зі сторін має власні цілі, проте для України вона наразі не несе ані прямих втрат, ані здобутків.

США та Росія в цьому процесі мали протилежні цілі, але Москва погодилася на поступки Вашингтону, щоб не сваритися і тягнути час. Формально угода була обміном пʼяти на пʼять за участю семи країн, проте головними фігурантами стали «головний» герой для поляків та дві ключові фігури для Москви.

Поляки вже висловили вдячність американцям, адже обмін був би неможливим без допомоги росіян. Ціль США, крім гуманітарної, схоже є продовженням ідеї входження в калійний ринок Білорусі, проти чого категорично виступає Москва. Білорусь може експортувати добрива лише через чотири країни: Литву, Латвію, Україну та Польщу.

Схоже, США розпочинають гру по деблокуванню польського, а в майбутньому, можливо і литовського кордонів. Ні в Вашингтоні, ні в Варшаві, ні в Вільнюсі Лукашенку особливо не довіряють, тому вони спробують зіграти в серйознішу гру, використовуючи тактику дрібних перемог.

В Москві прекрасно розуміють стратегію США і тому погодилися на цю гру, отримавши взамін дві символічні перемоги: Балана і Бутягіна. Поляки теж отримали те, що хотіли, адже Почобута особисто зустрічав президент Польщі Дональд Туск.

Росіяни слідкують за тим, щоб калійні переговори не виходили за межі обміну політвʼязнями і не переходили в економічну площину без відома росіян. Щодо Лукашенка, то він просто не міг не погодитися на цей обмін під тиском з Москви та Вашингтона.

Багато хто почав говорити, що цей обмін — ледве що не поразка України, але це точно не так. Україна тут нічого не виграла і не програла, ми всього лише спостерігачі. До розблокування польського кордону ще дуже далеко, але гра вже почалася.

Експерт Ігар Тишкевіч додав, що Лукашенко сам був зацікавлений у виході із конфліктів з Польщею, оскільки Варшава на початку процесу апелювала до Пекіну. Щодо калійних добрив, для росіян це може бути прийнятно, якщо білоруський калій піде на треті напрямки, оскільки більша частина ринків збуту у Мінська і Москви збігаються.

Якщо у США і КНР відносини нормальні, то можуть продати кожному «своє» з двох нових гігантських заводів у Білорусі. Україна має чітко визначитися, де наше місце в цій майбутній грі, особливо зважаючи на те, що в переговорах Україна — Росія — США може зʼявитися білоруський фактор.