Одна доза псилоцибіну здатна змінити роботу мозку здорових людей, і цей ефект тримається цілий місяць. Нове дослідження показало, що навіть після години після прийняття речовини нейронні зв'язки в корі головного мозку перестраюються, що може стати ключем до лікування депресії. Учені виявили прямий зв'язок між змінами в передаванні сигналів між нейронами та покращенням ментального стану учасників експерименту. Такі відкриття допомагають зрозуміти, чому псилоцибін ефективний проти психічних розладів і як саме він діє на людську психіку.

Дослідження опублікували в авторитетному журналі Nature Communications, де міжнародна команда на чолі з науковцями Імперського коледжу Лондона проаналізувала дані 28 добровольців. Учасники експерименту раніше не вживали психоделіків і не мали діагностованих психічних проблем, що дозволило чітко відстежити вплив речовини без фонових факторів. Для порівняння їх обробляли двома дозами: міліграмом, який діє як плацебо, та 25 міліграмами, що викликають відчутні психоделічні ефекти.

Фото до матеріалу: Одна доза псилоцибіну змінила мозок здорових людей на місяць

Вже за годину після прийняття активної дози в мозку учасників спостерігали функціональні та анатомічні зміни, які зберігалися протягом місяця. Зокрема, рістина в мозку стала щільніше скупчуватися вздовж нервових трактів у префронтальній корі та підкоркових ділянках. Це зменшення роздрібненості нейрональних мереж корелювало з кращим загальним ментальним станом, який фіксували за два та чотири тижні після експерименту.

Науковці також виявили, що збільшення невпорядкованості електричних сигналів у мозку прямо впливає на якість життя пацієнтів. Цей показник, відомий як ентропія, був вищим у тих, хто відчував раптове розуміння власних емоцій та почуттів на наступний день після прийняття речовини. Психологічний інсайт виявився опосередкованим фактором, який пояснює, чому покращення ментального стану тривало довше за самі психоделічні ефекти.

Відкриття має важливе значення для медицини, оскільки дозволяє підбирати дозування для тривалого терапевтичного ефекту без необхідності постійного прийняття речовини. Лікарі зможуть використовувати ці зміни як маркер, щоб визначити, для яких пацієнтів псилоцибін буде найдієвішим, особливо при лікуванні депресії та інших розладів. Це підтверджує гіпотезу, що психоделічний ефект опосередковує саме відчуття інсайту та покращення когнітивних показників.

Хоча дослідження проводили на здорових добровольцях, результати відкривають нові горизонти для терапії хворих на рак та людей із залежністю. Псилоцибін вже довели ефективним у поєднанні з психотерапією для зменшення тривожності та проявів депресії, а також для боротьби з тягою до алкоголю. Подальші випробування на пацієнтах з психічними розладами можуть допомогти створити нові стандарти лікування, які поєднують наукові дані з клінічною практикою.