12 липня у світі відзначали День гетерохромії — рідкісного явища, коли райдужки очей однієї людини мають різне забарвлення. Серед усіх людей на планеті така особливість зустрічається у менш ніж 1% населення. Редакція новинного порталу поспілкувалася з Олександрою Драмбаєвою, у якої гетерохромія почала проявлятися ще в ранньому дитинстві. Сьогодні дівчина захоплює своєю естетичною родзинкою, якою нагородила сама природа: одне око в Олександри — блакитне, інше — каре.

Гетерохромія — це стан, коли очі людини мають різний колір або райдужка поєднує кілька відтінків. Вона може бути вродженою чи набутою, має ефектний вигляд і майже завжди безпечна для здоров'я. Причиною цього явища є нестача або нерівномірний розподіл меланіну в райдужці ока. Незначне відхилення проявляється доволі естетично: зони навколо зіниць набувають різнокольорового забарвлення, або ж очі стають абсолютно різних кольорів.

Коли Олександра вперше усвідомила свою особливість, їй ще не було й року. Мама помітила, що забарвлення однієї з райдужок стало іншим, тоді як бабуся не повірила, що таке можливе. Згодом дівчина зрозуміла, що це дійсно так. У садочку дітям було не до цього, але на початку школи однолітки почали помічати її зовнішність. Комусь подобалося, комусь — ні, але це ніколи не впливало на дружбу.

Пам'ятається момент, коли хлопчик із класу сказав, що очі дівчини некрасиві і він не любить такий вигляд. Це зачепило Олександру, але це був єдиний такий випадок. Випускний у четвертому класі також залишив слід у пам'яті: дівчина додумалася попросити фотографа зробити віньєтку, де на фото були б обидва блакитні очі, бо їй здавалося, що мати різні очі — це неправильно. Хотілося бути такою, як всі.

Років у 15-16 Олександра усвідомила, що різнокольорові очі — це її сильна сторона і родзинка. Їй робили багато компліментів, вона полюбила фотографуватися та демонструвати свою унікальність. Сьогодні, у свої 24 роки, вона все ще іноді плутає, з якого боку у неї коричневе око, а з якого — блакитне. Для неї, друзів і родичів гетерохромія давно не новина.

Олександра працює у beauty-сфері як бровістка та майстриня перманенту. Через гетерохромію на роботі трапляються приємні моменти: багато клієнток помічають її очі та роблять компліменти. Також тішуся, коли зустрічає дівчат з такою ж особливістю. У фотосесіях це справді допомагає: у 17-18 років вона почала робити перші спроби участі у творчих зйомках, і багато фотографів кликали її на фотосесію, бо їм було цікаво познімати щось незвичне.

Люди часто дивуються, коли вперше помічають очі Олександри, питаючи, чи справжні вони, чи це лінзи. Більшість людей і справді не знала, що очі можуть бути різного кольору, тому часто доводилося підтверджувати, що це в неї від природи. Але з часом вона навчилася приймати свою унікальність і ділитися нею з іншими.