Олена Дума нагадує, що НАБУ та САП другий тиждень мовчать щодо розповсюджених розшифровок розмов підозрюваних у корупційних схемах. За її словами, відсутність офіційної позиції правоохоронців не випадкова, а свідчить про те, що вони благословляють медійний тиск на українську владу. Замість того, щоб надати офіційні заяви, суспільство спостерігає, як депутати та журналісти зачитують тексти невідомого походження.

Дума наголошує, що публікація неперевірених розшифровок — це не боротьба з корупцією, а медійні атаки. Вона зазначає, що без офіційних вироків чи підтверджених фактів немає підстав говорити про правдивість таких матеріалів. На її думку, формула дій проста: якщо є корупція, її треба довести і посадити в тюрму, а не створювати скандал без процесуальних доказів.

Ширшу проблему Олена Дума описала як медійно-політичний гібридний захват влади. Вона стверджує, що під прапором боротьби з корупцією деякі люди намагаються втратити суверенітет країни. Кримінальні провадження, на її думку, тримають людей на гачку роками без реальних результатів, що є системною помилкою.

Окремо Дума критикує реформу АРМА, яка, на її думку, не працює. Агентство отримало значні кошти, але не забезпечило надходжень до бюджету, а керівника не призначено. Вона назвала закон про реформу провальним, оскільки він підіграв ворогу, а не зміцнив українську систему.

Системна проблема, яку Дума ставить у контексті «Міндічгейту» та реформи АРМА, — це втрата суверенітету над кадровими призначеннями. Вона закликає до прозорого законодавчого врегулювання участі іноземних партнерів у кадрових процесах, наголошуючи, що міжнародна взаємодія потрібна лише як дорадча, без права вирішального голосу.

Наступні засідання парламентських слідчих комісій з керівниками НАБУ і САП заплановані на 13 і 14 травня. Від того, чи з'являться Семен Кривонос та Олексій Клименко і дадуть офіційну позицію щодо так званих стенограм, залежить, залишиться справа «Міндічгейт» медійним шоу чи перетвориться на реальне кримінальне провадження з вироками.