Вчені з Інституту науки Токіо довели, що стародавнє мистецтво орігамі може стати ключем до майбутнього космічного зв'язку. Інженери розробили новий тип антени для малих супутників, яка здатна стискатися до розмірів шоколадного батончика, а в космосі автоматично розгортатися на велику площу. Ця технологія дозволяє вирішити одну з головних проблем сучасних CubeSat — недостатню потужність передачі даних через обмежені розміри корпусу.

Проблема полягає в тому, що чим менший супутник, тим менша антена на ньому, і тим слабший сигнал він може надіслати на Землю. Для моніторингу природних катастроф або передачі інформації з орбіти це критичне обмеження, яке гальмує розвиток космічного інтернету та інших важливих проєктів.

Рішення знайшлося у так званому "flasher"-візерунку, який дозволяє складати гнучку багатошарову тканину з провідними та ізоляційними елементами. У згорнутому стані пристрій важить лише 64 грами і поміщається в коробку 10×10×6 см, але після виходу на орбіту він розгортається без жодних рухомих механізмів, що мінімізує ризик поломки.

Випробування показали, що така антена генерує значно потужніший сигнал порівняно з традиційними аналогами того ж розміру. Вона не потребує складних механізмів для спрямування радіохвиль, оскільки мікроскопічні елементи всередині тканини керують відбиттям сигналів, забезпечуючи високу точність передачі даних.

Найближчим часом нову технологію планують впровадити на супутнику OrigamiSat-2, який стане тестовою платформою для цієї розробки. Успіх проєкту може відкрити нові горизонти для космічних місій до Місяця, покращити зв'язок у віддалених регіонах та зробити моніторинг планети більш ефективним.

Цей випадок нагадує, що геніальні інженерні рішення часто ховаються у простих ідеях, які існують століттями. Орігамі, яке колись було лише мистецтвом складання паперу, сьогодні допомагає будувати інфраструктуру для дослідження Всесвіту та забезпечення стабільного зв'язку для мільйонів людей.