Держава стикається з гострою потребою наповнення бюджету, що зумовлює зростання податкових перевірок у 2026 році. Цей рік ознаменується впровадженням принципу «презумпції винуватості», коли наявність всіх фінансово-господарських документів більше не є гарантією безпеки для платника. Податковий орган до початку перевірки вже збирає інформацію та робить висновки щодо ризиків нарахування податків та штрафів, спираючись на аналіз Єдиного реєстру податкових накладних та інших баз даних.

Основним інструментом нарахування податків залишається доведення нереальності операцій. Податківці аналізують відсутність виробничих приміщень, трудових ресурсів, можливостей транспортування товару та підтвердження господарських відносин. Якщо контрагенти не мають власних чи орендованих складів, недостатньо працівників або не можуть пояснити логістику, це може стати підставою для визнання операцій фіктивними.

Особливу увагу приділятимуть операціям з нерезидентами та застосуванню Угод про уникнення подвійного оподаткування. Податкова перевірятиме коригування витрат на 30% вартості товарів чи послуг та дотримання правил трансфертного ціноутворення. Виплати перевірятимуться на підтвердження кінцевого власника, а податкові органи можуть звертатися до фіскальних органів країн-резидентів для отримання додаткових відомостей.

Важливою категорією є операції з надання послуг, таких як маркетинг, IT чи консалтинг. Відсутність додаткових доказів надання послуг — звітів, фото, відео, макетів чи сценаріїв — може призвести до невизнання витрат та податкового кредиту. Наявність ділової мети в придбанні таких послуг також буде ретельно перевірятися.

Слід звернути увагу на строки давності для нарахування податкових зобов'язань. Якщо податкове повідомлення-рішення буде прийняте після 1 серпня 2026 року, застосовуватиметься строк 1095 днів за днем граничного строку подання декларації. Це суттєво вплине на те, які періоди звітності підлягатимуть перевірки та нарахуванню штрафів.

Концепція «умислу» у податкових правопорушеннях суттєво змінила практику. ДПС має право самостійно кваліфікувати порушення як умисне, спираючись на сукупність обставин. Однак платник має можливість довести відсутність умислу та зменшити розмір штрафу з 25 до 10 відсотків, надавши належні докази.

Щоб знизити ризики, бізнесу слід перевірити всі фінансово-господарські документи з точки зору їх реальності та поспілкуватися з контрагентами. Необхідно дізнатися про наявність у них рішень про ризиковість та оскаржити їх за потреби. Також варто перевірити правильність застосування норм щодо коригування витрат та отримати від нерезидента докази правомірності застосування пільгових положень.

Перед початком перевірки важливо призначити відповідального за взаємодію з ДПС та розробити внутрішній регламент. Він має чітко визначати, хто отримує документи, хто перевіряє законність вимог та приймає рішення про допуск до перевірки. Фіксація перебування інспекторів та порушення процедури перевіряючими також має бути зафіксована.

Якщо акт перевірки вже отримано, необхідно подати заперечення та копії документів, що спростовують висновки. Особливу увагу слід приділити поясненням контрагентів та їх звітності. Обґрунтовані заперечення навіть щодо частини претензій часто дозволяють суттєво зменшити загальну суму нарахувань та уникнути несправедливих штрафів.