Богдан Зуяков — волонтер з Донеччини, який з перших днів повномасштабного вторгнення обрав шлях допомоги людям. Спочатку його діяльність обмежувалася доставкою гуманітарних вантажів, але з 2023 року він перейшов до ризикованих евакуаційних рейсів з прифронтових територій. В інтервʼю для ТРИБУН Богдан розповів про трансформацію рідного міста, реалії життя під обстрілами та чому він продовжує рятувати людей, попри численні поранення.

Богдан походить з Краматорська, міста, яке швидко розвивалося останні роки перед війною і було досить мальовничим та приємним. До початку повномасштабного вторгнення тут жило багато людей, і місто разом із Маріуполем виступало центром області. Протягом війни 2014 року, коли Богдан був ще підлітком, він спостерігав за подіями зсередини, хоча тоді все здавалося якимось фільмом наяву.

Фото до матеріалу: Поки люди потребують допомоги — я буду рятувати: волонтер Богдан Зуяков вивозить цивільних з-під обстрілів

З 2014 по 2022 рік Краматорськ кардинально змінився: побудували хороші дороги, зʼявилися нові розважальні заклади, а рівень життя зростав. Проте з початком повномасштабної війни ситуація змінилася, і волонтери почали будувати блокпости, закривати вікна мішками з піском на адмінбудівлях та розвантажувати фури з гуманітарною допомогою.

Евакуація цивільного населення почалася, коли люди стали проситися вивезти їх з прифронтових сіл. Поступово волонтери перейшли повністю на евакуацію десь з 2023 року. Богдан працює за принципом: я там, де потрібна допомога. Якщо люди просять — значить, я їм потрібен, і він їде рятувати.

Життя людей на прифронтових територіях зараз — це не життя, а виживання. У кожного свій вибір: хтось не може покинути свою домівку через відсутність грошей, хтось боїться ТЦК, а хтось просто хоче бути на своєму місці. Для багатьох дім — це не просто стіни, це вся земля, яка дає людям сил.

Алгоритм безпеки та ціна роботи волонтера залежать від конкретної ситуації. Зазвичай виїзд організовується після дзвінка від людини напряму або від її родичів. Вони домовляються про кількість людей, речей, куди їхати і коли. Люди самі обирають дату виїзду, умовно завтра або в будь-який інший день, після чого волонтери їх за ними і вивозять у пункти, звідки інші волонтери відвозять їх на нову адресу.

Якщо у людини багато домашніх тварин, волонтери намагаються вивезти всіх, наскільки це можливо. З речами складніше, але стараються взяти максимум. На жаль, багато людей, що мешкають близько біля фронту, не розуміють цієї ситуації, тому складно пояснити, що через обстріли доводиться брати всіх тварин, але цінні речі — обмежувати, беручи не більше ніж дві сумки.