Положення про "право на забуття" у проєкті нового Цивільного кодексу не стосується питань, пов’язаних зі свободою слова, і не дає можливості публічним особам уникати журналістських розслідувань, заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. "Міф №4 полягає в тому, що Цивільний кодекс (начебто – ІФ-У) вводить так зване "право на забуття", яке дасть можливість публічним особам уникнути…

згадок чи журналістських розслідувань… "Право на забуття" є одним з безумовних стандартів прав людини в Європейському Союзі. Його регламентація здійснюється статтею 17 регламенту ЄС щодо захисту персональних даних (GDPR).

І саме цю логіку ми перенесли в проєкт Цивільного кодексу", – сказав Стефанчук в аудіозаписі, де продовжує розвіювати міфи про проєкт нового Цивільного кодексу і яка оприлюднена на його сторінці у Фейсбуці у п’ятницю. За словами спікера, критики не уточнюють, що в цій статті чітко визначено випадки, коли право на забуття не застосовується.

Стефанчук зазначив, що "право на забуття" не застосовується, якщо інформація необхідна для реалізації свободи слова та роботи журналістів, стосується публічних осіб у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків, становить архівну, історичну чи наукову цінність. Він підкреслив, що жоден посадовець не зможе використати цей механізм, щоб "підчистити" свою біографію.

Голова Верховної Ради наголосив, що ця норма вводиться виключно для захисту звичайних громадян та повністю відповідає багаторічній практиці Європейського суду з прав людини. Стефанчук нагадав, що Європейський суд з прав людини ухвалював чимало рішень на користь громадян, які підтверджують і гарантують право людини на забуття.

Як повідомлялося, Верховна Рада 28 квітня ухвалила у першому читанні новий Цивільний кодекс (№15150). 5 травня Стефанчук у Фейсбуці почав спростовувати міфи, які існують у суспільстві щодо проєкту Цивільного кодексу.