Моторошні фотографії українських захисників, які перебувають на позиціях без їжі та води, викликають глибоке обурення в суспільстві. Ці трагічні випадки стали наслідком специфічної системи прикомандування підрозділів, коли військових передають від однієї бригади до іншої без чіткого розмежування відповідальності. На власні очі ми бачили, як командир нового підрозділу не несе персональної відповідальності за долю людей, які опинилися в його підпорядкуванні.

Ситуація насправді значно складніша, ніж це виглядає з офіційних заяв Генерального штабу. Наприклад, 2-й механізований батальйон 30-ї окремої механізованої бригади, який воює на Донеччині, був прикомандирований до 14-ї окремої механізованої бригади на Купʼянському напрямку. У той же час військовослужбовців із 14-ї бригади передали до цього ж 2-го механізованого батальйону 30-ї бригади, створюючи хаос у ланцюжку підпорядкування.

Практика ведення бойових дій за допомогою приданих сил широко розповсюджена в армії, але вона часто призводить до недбалого ставлення до особового складу. Командир, який воює «не своїми» людьми, фактично не відчуває відповідальності за їхнє життя та здоров'я, ставлячись до них зовсім інакше, ніж до власних підопічних. Це створює небезпечну ситуацію, коли життя солдатів стає менш важливим для керівництва.

Наразі практично кожна бригада воює не у повному складі, оскільки окремі батальйони або роти постійно забирають до інших з'єднань. Існує навіть приклад, коли бригаді забрали батальйон, передали його іншій бригаді, а коли їй стало не вистачати людей для виконання завдань, до неї просто прикомандирували інший батальйон замість повернення власного. Така система призводить до втрати контролю над військовослужбовцями.

Військовослужбовці 14-ї окремої механізованої бригади та 2-го механізованого батальйону 30-ї бригади опинилися в ситуації, коли їхнє життя залежить від рішень командирів, які формально не несуть за них відповідальності. Це викликає серйозні запитання щодо ефективності управління та дотримання прав людей на фронті.

Ситуація з прикомандуванням підрозділів потребує негайного перегляду та впровадження чітких механізмів контролю за станом військовослужбовців. Тільки так можна запобігти подібним трагедіям та забезпечити, щоб кожен захисник отримував належну підтримку та дбання про себе.