Щеплені саджанці винограду на першому етапі здаються ідеальними для закладки промислових насаджень. Однак приховані дефекти часто виявляються вже після посадки в ґрунті і суттєво збільшують обсяги догляду та витрати фермерів. Про це свідчать дані агрономів, які аналізують стан садивного матеріалу в Україні.

Головною причиною виникнення проблеми фахівці називають неповноцінне або неякісне видалення вічок на підщепі під час підготовки садивного матеріалу. Залишені замісні бруньки активуються в перші роки вегетації й дають підщепні пагони, які конкурують з культурним сортом за ресурси та світло.

За оцінками експертів, частка кущів з підщепними пагонами досягає в середньому 20%. У найгірших випадках цей показник може сягати й 60% від всього посадкового матеріалу, що суттєво ускладнює отримання прогнозованої врожайності.

Видалення таких пагонів потребує регулярного ручного втручання. На це витрачається близько 44,5 людино-годин на гектар, і навіть така інтенсивна праця не завжди гарантує стабільного результату. Фермери змушені витрачати значні кошти на додаткову робочу силу.

Крім прямих втрат продуктивності, масове механічне видалення пагонів створює серйозні фітосанітарні ризики. Травмування рослин під час обрізки відкриває ворота для інфекцій, зокрема для бактерії Agrobacterium tumefaciens. Це призводить до бактеріального раку винограду, який може суттєво скоротити довговічність насаджень.

Отже, прихований дефект саджанців не лише підвищує потребу в ручній праці та експлуатаційні витрати, а й знижує врожайність, погіршує якість ягід та скорочує життєвий цикл виноградників. Власникам виноградників варто приділяти більше уваги якості посадкового матеріалу ще до закладки насаджень.