У Нью-Делі завершився одинадцятий за ліком геополітичний форум Raisina Dialogue, який часто називають азіатським аналогом Мюнхенської конференції з безпеки. Цьогоріч головним фокусом заходу стали відносини між Індією та Європейським Союзом, зокрема підписання нової угоди, яку в Брюсселі вже охарактеризували як фундаментальну для обох сторін.

Особливу увагу привернула символічна послідовність виступів на одній сцені: після заступника міністра закордонних справ Ірану Саїда Хатібзаде виступив президент Фінляндії Александр Стубб. Такий контраст ілюструє принцип «стратегічної автономії» Індії, який передбачає багатовекторність, але на практиці часто виглядає як складний баланс інтересів, де ідеальний баланс, мабуть, недосяжний.

Попри активне обговорення нової угоди між Індією та ЄС, серед учасників конференції не було жодного українського спікера, а серед гостей — лише троє українців. Це свідчить про те, що Нью-Делі досі не сприймає Україну як невід'ємну частину європейської архітектури безпеки, хоча ЄС намагається позиціонувати себе як єдиного гравця для співпраці з Індією.

Критичною проблемою залишається організаційний підхід Міністерства закордонних справ Індії, де Україна досі перебуває в підрозділі «Євразія» разом із Росією та Білоруссю, тоді як Молдова та Азербайджан віднесені до «Південної Європи». Такий поділ потребує виправлення, оскільки він не відображає реальних геополітичних змін та інтересів України.

Слоном у кімнаті залишається російський вплив: попри диверсифікацію озброєння, Індія продовжує залежати від Росії в обслуговуванні техніки та атомній енергетиці. Це формує зовнішньополітичний курс, який у контексті України часто виглядає більше як проросійський, ніж збалансований, що вимагає зміни парадигми відносин.

Українське посольство у Нью-Делі докладає титанічних зусиль для просвітницької роботи, проте потреби в розширенні знань індійських аналітиків та політологів про Україну залишаються гострими. Без участі України пазл співпраці між ЄС та Індією буде неповним, тому позиціонування України як ключового партнера є національним інтересом.