Двоє бійців 128-ї окремої механізованої бригади «Дике поле» — Михайло та Геннадій — встановили справжній рекорд витривалості на сучасній війні. Замість запланованого місяця служби на передовій вони провели там майже 200 днів, відбиваючи постійні атаки ворога та виживаючи в умовах, які важко уявити для цивільної людини.

Історія їхнього перебування на «нулі» почалася торік у вересні, коли вони добровольцем пішли заміняти поранених товаришів. Комбат тоді обіцяв, що служба триватиме три-чотири тижні, максимум півтора місяця. Проте реальність внесла свої корективи, і бійці залишилися на позиціях на пів року, не отримавши жодного поранення, що самі вони називають справжнім дивом.

За цей час захисники знищили дев'ятьох окупантів, які намагалися штурмувати їхню ділянку. Одного разу ворожа група підійшла настільки близько, що довелося ризикувати життям і видавати себе за росіян. Михайло імпровізував, стверджуючи, що є зі 108-го полку, але коли ворог почав ставити невідповідні питання, його напарник Геннадій встиг відкрити влучний вогонь і ліквідувати загрозу.

Пів року бійці жили у самостійно виритих окопах поблизу розбитих дачних будинків. Єдиним зв'язком із цивільним світом були короткі аудіоповідомлення, які побратими записували на рацію, а потім передавали родині. Їжу, воду та медикаменти їм доставляли виключно дронами, а найважчим випробуванням стала зима, коли для виживання доводилося використовувати хімічні грілки та цивільний одяг, знайдений у руїнах.

Коли бійці нарешті повернулися додому, першою їхньою дією був відеодзвінок до дружини, яка чекала на них з чотирма доньками та онуками. Жінка не вірила, що чує рідний голос, і плакала від радості. Михайло підсумовує, що вистояти під безперервними атаками FPV-дронів допомогла віра, адже на війні, за його словами, атеїстів не існує.