Саме в цьому розриві – суть системи. Для суспільства – мобілізація, страх та образ ворога. Для еліти – Франція, комфорт та європейська повсякденність, тихий розмірений ритм, у якому можна планувати завтрашній день, не стаючи навколішки перед бункерним царком. І чим голосніше звучить риторика про «ворожий Захід», тим виразніше стає очевидне: цей «ворожий Захід» залишається для тих самих людей найзручнішим і звичним місцем відпочинку.