Родина загиблого захисника Сергія Жимели звертається до всього українського народу з проханням підтримати петицію про присвоєння йому почесного звання Героя України. Старший сержант, командир відділення батальйону безпілотних систем «Роніни» 65-ї окремої механізованої бригади, пішов з першого дня повномасштабного вторгнення, попри серйозні проблеми зі здоров'ям. Його останні слова були такими: «Якщо всі підуть із ЗСУ — то хто тоді буде захищати державу?». Сьогодні ця думка набуває особливої ваги, адже пам'ять про героя має бути вшанована на державному рівні.

Сергій Жимела, позивний «Жима», народився 3 жовтня 1993 року і був звичайною людиною до війни. Він був люблячим сином, турботливим братом і майстром на всі руки. Сестра Юлія згадує, як ще у шестирічному віці Сергій змайстрував справжню велику драбину, яка роками служила їхній родині на рідній Луганщині. Така любов до рідної землі змусила його обрати шлях воїна за покликом серця.

Хоча через травму хребта та проблеми із зором Сергій мав законне право не служити, він не міг залишатися осторонь. За час служби він виявив надзвичайну мужність, пройшов навчання у Великій Британії в межах операції «Interflex» та отримав низку високих нагород, серед яких «Золотий хрест», «Козацький хрест за бойові заслуги» та відзнаку «За збережене життя». Посмертно йому було присвоєно Орден «За мужність» ІІІ ступеня.

Останній бій Сергій віддав 24 листопада 2025 року в селищі Новоданилівка на Запоріжжі. Йому було лише 32 роки. Він до останнього подиху залишався вірним своїй присязі та побратимам, яких обіцяв ніколи не кидати. Вдома на Сергія не дочекалися мати, дружина, сестра та маленька донечка, якій на момент загибелі тата виповнилося лише 8 місяців.

Наразі триває збір підписів під петицією про присвоєння Сергію Жимелі почесного звання Героя України. На сьогодні зібрано лише близько 7 тисяч голосів із 25 тисяч необхідних. Сестра захисника Юлія Расюк закликає: «Мій братик обрав долю бути Героєм. Я повинна нести пам'ять про нього гідно. Прошу Вас підтримати петицію, щоб його донечка знала: її тато був Героєм не лише для сім'ї, а для всієї України».

Щоб допомогти зберегти пам'ять про людину, що віддала за наш спокій усе, достатньо перейти на сайт Електронних петицій, авторизуватися та натиснути кнопку «Підтримати». Залишилося 78 днів, і кожен голос має значення. Ваш підпис стане важливим кроком до визнання заслуг загиблого захисника.