Російська сторона двічі зверталася до України з проханням передати їй двох військовополонених із Північної Кореї, яких українські військові захопили в Курській області у січні 2025 року. Це стало відомим від керівника секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдана Охріменка.

За його словами, Москва демонструє повну байдужість до інших іноземців, які воювали на боці російської армії та потрапили в український полон. Винятком стали саме військові з КНДР, на яких російська сторона чітко вказує під час перемовин. Охріменко наголосив, що іноді доводиться навіть вмовляти росіян забирати своїх громадян, оскільки загалом вони не цікавляться обміном іноземних найманців.

Питання подальшої долі північнокорейських полонених є юридично складним. Відповідно до міжнародного гуманітарного права, відповідальність за військовополонених несе держава, яка залучила їх до участі у бойових діях, тобто Росія. Українська сторона готова розглядати будь-які рішення лише після узгодження правових механізмів із дипломатами та юристами.

Важливим аспектом є принцип невидворення, закріплений у Женевських конвенціях. Якщо полонений відмовляється від повернення, його не можна примусово передати без відповідної процедури. Україна ратифікувала ці конвенції і зобов'язана їх дотримуватися, щоб уникнути звинувачень у порушенні норм міжнародного права.

Якщо дипломати та юристи знайдуть механізм, який відповідає цим вимогам, українська сторона готова розглянути відповідні пропозиції. В іншому випадку, якщо військовополонений не хоче повертатися, його будуть утримувати стільки, скільки буде потрібно для вирішення цього питання.