Російська ППО перетворилася на решето: три ознаки виснаження системи оборони

Російська система протиповітряної оборони (ППО) зазнала критичного виснаження, перетворившись на «латану свитку» з численними дірами. Повторні масовані атаки по ключових об'єктах, таких як нафтобази у Феодосії та Приморську, а також нафтопереробні заводи в Туапсе, свідчать про те, що ворог більше не має достатньої кількості ракет для ефективного перехоплення дронів та ракет.

Головна проблема полягає у фізичній нестачі боєприпасів до комплексів С-300, «Панцир» та інших систем. Виробництво нових ракет та радарів гальмується через дефіцит мікроелектроніки та санкції, тоді як витрати на перехоплення дешевих дронів дорогими ракетами роблять запаси вичерпними. Це змушує Москву виводити з'єднання з Далекого Сходу, оголюючи Калінінград, Арктику та ділянки фронту.

Яскравим маркером паралічу ППО став удар по будівлі ФСБ у Донецьку, де вдалося влучити у командний пункт під час ранкової наради. Це стало можливим через наявність «сліпих зон» у радіолокаційному полі або через те, що розрахунки бачать ціль, але не мають ракет для її знищення. Місто, яке десятиліттями «накачували» протиповітряною обороною, виявилося беззахисним перед середніми дронами.

Ситуація погіршується тим, що стратегічні комплекси С-400 та С-300, вартістю в мільярди доларів, систематично виводяться з ладу касетними ракетами та дрон-камикадзе. Виробничий цикл відновлення цих систем займає від пів року до року, що робить їхню заміну неможливою в короткостроковій перспективі. Росія фактично втратила суцільне радіолокаційне поле, залишивши лише окремі острови захисту навколо важливих об'єктів.

Поки російське командування намагається закрити діри в обороні, витягуючи ресурси з глибини тилу, українські сили продовжують завдавати ударів по стратегічних об'єктах. Нестача ракет у ППО РФ означає, що навіть найважливіші заводи та бази стратегічної авіації залишаються вразливими для нових типів дронів, що дозволяє Україні продовжувати тиснути на ворога з високим ефектом.