Проведення великого європейського форуму в Єревані стало потужним політичним сигналом для всього регіону. Факт прийому цього заходу Вірменією, яка довгі роки перебувала в орбіті Росії і формально залишається членом ОДКБ, фіксує суттєвий зсув балансу сил. Росія тепер не домінує, а змушена конкурувати з Європейським Союзом, Туреччиною та іншими гравцями за вплив на Південному Кавказі.

Візит президента Володимира Зеленського на саміт мав чітко прагматичне забарвлення. Україна вдало використала майданчик для досягнення конкретних результатів, зокрема домовленостей про прискорення отримання фінансової підтримки ЄС у розмірі 90 млрд євро та зміцнення протиповітряної оборони. Це свідчить про те, що Київ успішно конвертує політичну увагу у реальні ресурси для захисту держави.

Варто зазначити, що це друга пострадянська країна, куди український президент приїхав з 2022 року, і принаймні формально вона є членом воєнного блоку Росії. Сам факт такої зустрічі підкреслює, що ОДКБ як військовий альянс фактично перестав існувати. Хоча експерти скептично ставляться до можливості швидкого військового чи економічного співробітництва між Україною та Вірменією через логістичні складнощі, сам візит є важливим індикатором втрати Москвою контролю над регіоном.

Окремою важливою подією стали переговори Зеленського з прем'єр-міністром Грузії Іраклієм Кобахідзе. Навіть без офіційного статусу зустрічі, сам факт діалогу свідчить про те, що правляча еліта Грузії, яка довгий час була заручницею Кремля, починає орієнтуватися на зміни в регіональному балансі сил. Це підтверджує, що навіть у країнах, де домінує прокремлівська олігархія, розуміють необхідність перегляду стратегії у світлі посилення Туреччини та втручання Китаю.

Також на саміті відбулася важлива розмова з прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Хоча позиція Фіцо залишається складною, його заява про те, що він не перешкоджатиме членству України в ЄС, і домовленість про взаємні візити стали позитивним сигналом. Більше того, його рішення не брати участі у військовому параді 9 травня в Москві, хоча він і планує візит до Росії, свідчить про те, що європейські лідери починають дивитися, куди дме вітер.

Важливим новим елементом стало участь Канади в Європейському політичному співтоваристві. Прем'єр-міністр Марк Кірні представив країну, яка не є європейською, але має потужний економічний потенціал. ВВП Канади, що становить 2,2 трлн доларів при населенні 40 мільйонів, робить її ключовим партнером для Європи. Це підкреслює тенденцію до формування нових стратегічних союзів між Європою та Канадою без прямої участі США, де кожна країна будує мережу ситуативних партнерств навколо спільних інтересів.