10 травня українські віряни, які дотримуються візантійської традиції, вшановують пам'ять апостола Симона Зилота, одного з дванадцяти найближчих учнів Ісуса Христа. Ця дата має особливе значення для тих, хто цікавиться церковним календарем та історією християнства на теренах України.

Латинська церква вшановує цього святого інакше, поєднуючи його пам'ять з апостолом Юдою Тадеєм і відзначаючи їх разом 28 жовтня. Проте саме 10 травня Східна церква зосереджується на окремому вшануванні Симона, якого Святе Письмо згадує в усіх переліках апостолів.

Фото до матеріалу: Що відзначають українці 10 травня: пам'ять апостола Симона Зилота

Щоб не плутати його з Симеоном Петром, євангелісти додавали до його імені прізвисько. Лука називає його Зилотом, що з грецької перекладається як «ревний». У ті часи це слово вказувало на приналежність до групи юдеїв, які зі зброєю прагнули незалежності від Риму. Матвій і Марко ж називають його Кананітом, що може означати мешканця Кани Галилейської або ханаанянина.

Традиція стверджує, що Симон був нареченим на весіллі в Кані, де Ісус перетворив воду на вино. Після Зіслання Святого Духа він проповідував у різних країнах, від Колхіди до Британії. Його могилою вважають місце в Нікопсії в Абхазії, а мощі зберігаються також у Новому Атоні, Кельні та Ватикані.

Симон загинув мученицькою смертю, і більшість джерел стверджують, що його розтяли пилою. Саме тому на західних іконах святий часто зображується з цим інструментом. Східна традиція більше акцентує на його місії просвіти, тому тут переважають зображення з хрестом або Євангелієм у руках.

Літургійні тексти 10 травня підкреслюють значення його прізвиська, називаючи його «ревним» у проповіді Євангелія. Його діяльність порівнюють з вогнем і світлом, які він розсіював серед народів. Цей приклад нагадує кожному християнинові, що ревність у вірі та проповіді є обов'язковою рисою для послідовників Христа.