Перший у 2026 році обмін полоненими приніс радість шістьом сім'ям з Хмельниччини. З російської неволі повернулися 157 українців, серед яких шестеро мешканців нашого регіону. Це воїни Збройних Сил, Національної гвардії, прикордонники та цивільні, більшість з яких перебували у полоні ще з 2022 року.

Загальна кількість звільнених сьогодні становить 150 військових та 7 цивільних осіб. Серед них представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, ТрО, ДШВ, Повітряних Сил, а також офіцери. Більша половина захисників потрапила в полон під час оборони Маріуполя, а один військовий Нацгвардії був ув'язнений під час захоплення ЧАЕС.

Особливістю цієї операції стало повернення незаконно засуджених українців. Наймолодшому звільненому захиснику всього 23 роки, а найстаршому — 63. 139 громадян перебували у неволі з 2022 року, захищаючи країну на різних напрямках, зокрема на Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Сумському та Київському.

Серед повернених шестеро хмельничан: четверо з Хмельницького району та двоє зі Шепетівського. Окремо варто згадати Олександра, жителя Маріуполя, який майже чотири роки був у полоні. Він потрапив до ворога 18 травня 2022 року з заводу «Азовсталь» і служив у 109-ій ОБрТро. Його утримували в Торезі, Горлівці, Оленівці та Тверській області Росії.

Мати Олександра, Галина, яка виїхала з Маріуполя до Хмельницького у 2023 році, дізналася про звільнення сина через застосунок «Дія». Вона розповіла, що емоції були неймовірними, і вони чекали на цю мить майже чотири роки. Наразі жінка очікує на перший дзвінок від сина.

Начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін подякував Президенту України Володимиру Зеленському та всім, хто доклав зусиль для проведення обміну. Він наголосив, що ця подія — важливий крок до повернення всіх українців додому, і побажав, щоб усі сім'ї дочекалися своїх рідних.

Нещодавно додому вже повертався ще один захисник з Хмельниччини Андрій Гаврилов, якого урочисто зустріли в Кам'янці-Подільському. Цей обмін дає надію на те, що кожен полонений колись побачить рідну землю.