Сіверськодонецька громада, втративши рідне місто, успішно реалізує кілька масштабних проєктів у різних куточках України. Від релокованої лікарні в Обухівському районі до майбутнього центру соціальної згуртованості на Закарпатті — ці ініціативи спрямовані на збереження ідентичності громади та якісну підтримку людей під час релокації.

У Обухівському районі Київської області вже працює релокована Сіверськодонецька міська багатопрофільна лікарня з реабілітаційним відділенням. Приймаюча громада отримала доступ до сучасної вторинної медицини, а для медиків та вчителів виділено понад два гектари землі під майбутнє житло. Це дозволяє зберегти кадровий потенціал та забезпечити стабільність роботи закладу.

Особливу увагу приділяють і освіті наймолодших мешканців. У Києві, завдяки співпраці з Солом'янською районною державною адміністрацією, облаштовується спеціальний освітній простір. Це дає дітям з Сіверськодонецької громади можливість навчатися та розвиватися в комфортних умовах, не втрачаючи зв'язку зі своїми коренями.

На Закарпатті розгортається амбітний проєкт «Лісова Дача». На території площею вісім гектарів планують створити унікальний комплекс, який включатиме центр дозвілля для дітей, соціальне житло, робочі місця та реабілітаційний простір. Цей проєкт має стати символом відновлення та нової надії для переселенців.

Начальниця МВА Євгенія Бойко підкреслила, що громада формує сучасний підхід до ідентичності як до мобільного коду. Головна мета — щоб кожен мешканець відчував зв'язок із домом незалежно від своєї поточної географії. Такий підхід дозволяє згуртувати людей та забезпечити їхню психологічну та соціальну стабільність у складних умовах війни.