Поки в Україні розвиток сонячної енергетики стимулюють блекаути, для найближчих сусідів головним драйвером стали кліматичні цілі Єврокомісії. Країни ЄС змушені прискорити будівництво сонячних станцій, щоб виконати зобов'язання, встановлені ще у 2019 році та посилині після 2022-го. Цей досвід може стати цінним для України під час повоєнної відбудови та інтеграції в європейський енергетичний простір.

За підсумками 2025 року регіон демонструє значне зростання потужностей. Польща ввела 3,6 ГВт нових об'єктів, Румунія — 2,2 ГВт, Болгарія — 1,4 ГВт, Угорщина — 1,1 ГВт, а Словаччина — 243 МВт. Разом ці країни додали понад 8,5 ГВт за рік, хоча цей темп все ще вважається недостатнім для повного виконання стратегічних планів.

Україна за минулий рік побудувала 1,5 ГВт сонячних станцій, що дає сумарну потужність близько 6 ГВт. Хоча це не найгірший результат, ми відстаємо від кліматичних цілей ЄС, які передбачають 42,5% відновлюваної енергетики до 2030 року. Наш Національний план дій передбачає лише 27%, що є амбітною метою з огляду на стан інфраструктури та воєнні ризики.

Польща показує найкращу динаміку серед сусідів, де сонячна генерація зросла у двадцять разів за п'ять років. Масовий ринок стимулює програма субсидій "Мій Струм", яка у шостому раунді виділила рекордні 1,85 млрд злотих. Важливою умовою стала обов'язкова наявність накопичувачів у 60% заявок, що свідчить про зміщення фокусу на стабільність енергопостачання.

Угорщина також демонструє стрімке зростання, де частка сонячної генерації зросла з 4% у 2019 році до 42% у червні 2025-го. Однак країна залишається аутсайдером за власними кліматичними зобов'язаннями перед Брюсселем. Без масштабних накопичувачів рекорди виробництва влітку мало впливають на зимовий енергобаланс, що змушує уряд коригувати програми розвитку.

Словаччина залишається найвідсталішою країною регіону, де за останні п'ять років додало менш як 50 МВт через мораторій на підключення та високі тарифи. Лише закриття останньої вугільної електростанції у 2024 році змусило ринок розворушитися, але темпи зростання залишаються повільними та залежними від грантових програм.

Румунія та Болгарія демонструють найкращі приклади державної політики. Румунія впровадила систему контрактів на різницю (CfD), яка гарантує інвесторам фіксовану ціну на 15 років, що дозволяє спокійно брати кредити. Болгарія вперше потрапила до топ-10 сонячних ринків ЄС, виконавши показники NECP задовго до строку 2030 року.

Для України цей досвід сусідів є ключовим. Впровадження транскордонного вуглецевого тарифу CBAM з 1 січня 2026 року зробить власну зелену генерацію інструментом зниження вуглецевого сліду для експортерів. Щоб зняти бар'єри для великого капіталу, варто реалізувати CfD-аукціони за румунською моделлю та масову підтримку просьюмерів за польською, що дасть квиток до ЄС.