Близько року тому Південна Корея оприлюднила оновлену довгострокову космічну стратегію. Компанія SpaceX разом з іншими супутниками запустила з американської бази на низьку навколоземну орбіту південнокорейський супутник спостереження за Землею, повідомляє 3 травня Yonhap. SpaceX запустила ракету Falcon 9 з бази ВПС Ванденберг у окрузі Санта-Барбара, штат Каліфорнія, о 23:59 у суботу (за місцевим часом), на борту якої перебувало 45 корисних вантажів.

Місія отримала назву CAS500-2 на честь головного супутника під назвою Compact Advanced Satellite (CAS) 500-2 від компанії Korea Aerospace Industries. Цей середньорозмірний супутник нового покоління № 2 був розроблений для моніторингу стихійних лих та спостереження за сільським господарством. Запуск CAS500-2 був запланований на 2022 рік.

Його мала вивести на орбіту російська ракета «Союз», але після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Південна Корея практично згорнула космічну співпрацю з Росією, виконуючи санкції країн Заходу та США як союзник, а також зважаючи на тісну співпрацю РФ та КНДР. Як вказувала раніше BBC, Південна Корея наразі намагається співробітничати з США та покладатися на власні технологічні розробки.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Південна Корея вивела на орбіту ще один супутник-шпигун: навіщо вони Сеулу Нагадаємо, близько року тому Південна Корея оприлюднила довгострокову космічну стратегію, що передбачає створення постійної бази на Місяці до 2045 року, передає Space. Згідно з оприлюдненою дорожньою картою, амбіції Кореї охоплюють п’ять ключових напрямків: дослідження низької навколоземної орбіти, мікрогравітаційні дослідження, місячні місії, розвиток сонячної науки та фундаментальні дослідження глибокого космосу.

KASA, яка була офіційно створена лише у 2024 році, також розглядає можливість будівництва житлових модулів, сонячних електростанцій і систем підтримки життя на Місяці. У короткостроковій перспективі KASA планує висадити на Місяць роботизований посадковий модуль до 2032 року. До 2040 року країна має намір розробити нову, більш потужну систему посадки, а до 2045 – завершити створення місячної економічної бази з перспективою використання локальних ресурсів, зокрема водяного льоду.