Калуський район, Івано-Франківська область
Спогади прикарпатського ліквідатора: 43 доби в зоні ЧАЕС та ціна людського життя
Ярослав Василюк з Калуського району розповідає про свою роботу на Чорнобильській АЕС у 1986 році, коли він керував батальйоном з 250 ліквідаторів та отримав значну дозу опромінення.
Ярослав Василюк із села Новиця Калуського району у липні-серпні 1986 року очолював підрозділ з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Тоді 33-річному офіцеру довелося керувати роботою 250 цивільних ліквідаторів з Івано-Франківської області, які працювали в найнебезпечніших умовах.
Він провів у 30-кілометровій зоні 43 доби, організовуючи роботу пожежної техніки біля третього й четвертого енергоблоків. Батальйон Ярослава не лише гасив пожежі, а й проводив дезактивацію приміщень та забезпечував роботу бетононасосів, які доставляли матеріали для будівництва саркофага. Харчування в наметовому містечку було відмінним, але ризик для життя залишався критично високим.
Медичні обстеження після повернення виявили, що з організму Василюка вилітало 65 радіоактивних частинок за хвилину, тоді як норма становила лише 15. Через три місяці почали боліти суглоби, і ця проблема залишається актуальною й донині. Ліквідатори свідомо стежили за дозами опромінення, і тих, хто набирав критичну норму, не пускали на станцію, щоб врятувати їхнє життя.
Особливу увагу Ярослав Василюк приділяє порівнянню методів лікування пожежників у Києві та Москві. Лікарі в столиці України розробили ефективну систему виведення радіонуклідів, що дозволило вижити більшості перших гасителів пожеж. Натомість лікування в московських госпіталях, за словами свідка, не дало результатів, і ті, кого відправили туди, фактично загинули.
Головною помилкою радянського керівництва ліквідатор вважає надмірне залучення людей до роботи в зоні зараження. За його словами, можна було обійтися набагато меншою кількістю спецпідрозділів, якби організація була ефективнішою. Замість цього туди гнали сотні тисяч солдатів і цивільних, нехтуючи безпекою.
Попри всі труднощі, зусилля ліквідаторів, які вручну скидали графіт із даху третього блоку, врятували світ від глобальної катастрофи. Якби не вдалося закрити атомний блок, радіоактивні речовини рознесло б по всій планеті. Сьогодні спогади Ярослава Василюка нагадують про ціну, яку заплатили люди за безпеку майбутніх поколінь.
Читайте також
- Ліквідатор ЧАЕС Андрій Мізько: ми думали рятуємо Чернігівщину, а насправді — Європу
- Чорнобильська катастрофа 40 років тому: свідчення ліквідатора Герша Фраєрмана
- 40 років тому закарпатський пілот Петро Бухало рятував світ від наслідків аварії на ЧАЕС
- 26 квітня — день пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи
- Спогади ліквідаторів Чорнобиля зі Стеблівщини: «Держава взяла наше здоров'я у кредит»
Новини цього розділу
У Львові у парку знайшли сумку з тілом немовляти: поліція шукає матір
Подвійне громадянство в Україні: нові правила 2026 року та ризики для громадян
Завершився проєкт «Атомна школа»: майбутні фахівці ХАЕС дізналися секрети енергетики
Прощання з трьома захисниками з Хмельниччини відбудеться 1 травня
Омбудсмен України надав інструкцію цивільним, позбавленим волі через війну
Важливі зміни у травні: субсидії, відстрочка та новини Укрзалізниці
Зеленський анонсував масштабну реформу армії: нові виплати та контракти з червня
Росія збирає нові резерви для наступу на Покровському напрямку
Робота маляром за кордоном: як знайти стабільну роботу та заробити
В Україні дозволили ховати військових із судимістю на Національному меморіальному кладовищі
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.