Старший водій гармати Роман з Тростянця відомий своєю сталевою витримкою. Для нього кожна броньована машина має душу і право на порятунок, а не просто набір агрегатів. Представники 27 окремої артилерійської бригади імені кошового отамана П. Калнишевського розповідають про його важку роботу. Він виходить з вогню так, ніби витягує з поля бою пораненого побратима.

Шлях до великих машин почався в рідному місті на Сумщині. Хлопець мріяв про землю, вивчився на агронома, але обрав «залізних коней». Спочатку був майстром на елеваторі, а потім строкова служба — Севастополь, 2007 рік. Хто ж знав тоді, що Крим стане першим болем великої війни. У 2017-му отримав повістку і потрапив у 27-й полк реактивної артилерії.

Фото до матеріалу: Старший водій гармати з Тростянця виводить танки з-під вогню

Лютій 2022-го Роман зустрів на Полтавщині, поки його рідне містечко на Сумщині здригалось під окупацією. Наші Урагани та Богдани робили залпи у бік мого міста, і він знав, куди летять ракети. Але розум заспокоював: кожен вихід наближає момент, коли ворога виб'ють. Радий, що у звільненні рідного міста є і наша частка роботи. Професіоналізм вимірюється не лише влучними залпами, а й відчайдушними евакуаціями.

Тричі він виводив пошкоджені самохідні установки з-під прямого вогню. Коли рідну САУ 2С22 Богдана підбили, він навідріз відмовився лишати її окупантам. Я вирішив іти сам, наказав екіпажу лишатися в безпеці, бо це була майже вірна смерть. Але в останній момент у кабіну вскочив командир. Ми навіть почубилися трохи: я кричав, що не треба ризикувати обом, а він — ні в яку. Сказав, що в такій дорозі будь-яка допомога знадобиться. Так удвох, на підбитій машині, ми проповзли велику відстань до своїх.

Потім був ще один епізод: сів на чужу машину іншого підрозділу, поки своя була в ремонті. Знову приліт, три ворожі FPV-дрони влучили в корпус. Але Роман знову витиснув із металу неможливе і вивів установку. Третій випадок був найважчим — евакуював пошкоджену техніку разом із пораненими хлопцями з роти охорони. Така ось військова арифметика: з трьох безнадійних ситуацій врятував дві машини і всіх людей, каже старший солдат.

Поза війною Роман залишається вірним своєму захопленню технікою. Його пристрасть — не сучасні суперкари, а стара добра Волга ГАЗ-21, якій уже виповнилося 65 років. Вона чекає на нього, як символ мирного майбутнього. Чоловік планує перетворити цей раритет на справжнього звіра, встановивши туди потужний двигун з об'ємом 4 л.

Ця історія показує людяність та професіоналізм військових на Сумщині. Роман залишається на своїх позиціях, захищаючи і рятує. Ми віримо, що кожен з нас може змінити долю на краще.