Адміністрація Дональда Трампа готує нову дипломатичну стратегію щодо Білорусі. Експерт Інституту Квінсі Марк Епіскопос заявив, що відносини з Мінськом можуть стати одним із недооцінених напрямів зовнішньої політики США. Білий дім намагається знайти баланс між інтересами західних партнерів та реальністю сусідньої держави.

Змінюється підхід до пострадянського простору, який раніше розглядали чорно-біло. Тепер Вашингтон пропонує взаємні економічні вигоди та політичні домовленості в межах певних обмежень. Це частина перегляду інтересів США до східного флангу НАТО та пострадянського регіону.

Основний фокус Сполучених Штатів зсувається від Європи на Індо-Тихоокеанський регіон та Китай. Це відбувається через війну в Ірані та необхідність відновлення ресурсів. Проте для безпеки Європи потрібна стабільність на східному фланзі НАТО, де Білорусь відіграє важливу роль.

Білорусь історично називають «балконом» між Росією та Заходом. Контроль над цією зоною необхідний, щоб уникнути небезпечних інцидентів для країн-партнерів, як-от Польща чи Литва. Експерти застерігають про ризики повної ізоляції Мінська, що може спровокувати радикальні заходи.

Російська військова присутність та ядерні системи в Білорусі залишаються чинним фактором тиску. Надмірний тиск на Мінськ може призвести до агресивної відповіді з боку Москви. Тому стратегія базується на поступових кроках та уникненні руйнування діючої системи.

Білорусь продовжить діяти як буферна держава на периферії НАТО, що є її природною роллю. Захід може розвивати зв'язки з Мінськом у сферах економіки та дипломатії без блокування Росії. Це відкриває можливості для торгових та культурних проектів, що не перетворюють країну на іншу Польщу чи Чехію.

Великих угод зараз очікувати не варто, оскільки увага США переключена на Близький Схід. Наступним етапом може стати дипломатична нормалізація та призначення посольств. Якщо війна в Україні буде врегульована, шанси на зближення зростуть значно швидше.