Київ здавна називають містом пагорбів, де кожен схил має свою історію та таємницю. П'ятнадцять років тому ці унікальні ландшафти офіційно визнали об'єктом культурної спадщини України. Сьогодні ми дізнаємося, які секрети приховують ці містичні гори та чому вони залишаються популярними навіть у сучасному інтернеті.

Однією з найвідоміших локацій є Щекавиця, яка розташована на Подолі. Спуск звідти веде до вулиці Нижньоюрківської в бік Пивзаводу або до вулиці Олегівської, де знаходиться пологовий будинок. Гора прославилася на всю країну завдяки інтернет-мемам, що виникли на початку повномасштабного вторгнення.

За легендами, кияни планували влаштувати «прощальну» оргію на вершині в очікуванні апокаліпсису. Сайти нерухомості пропонували орендувати квартири на вулиці Щекавицькій, а відомий шеф-кухар Євген Клопотенко навіть підготував спеціальні рецепти для гостей цієї гори.

Втім, міфологія Щекавиці сягає глибокої давнини. Вважається, що гора належала Щеку, братові легендарних Кия, Хорива та Либідь. Свого часу тут була фортеця, що захищала місто, а на мапах X століття її позначали як Олегову Могилу. Саме тут, за переказами, змія вкусила князя Віщого Олега, який помер і був похований у 912 році.

Після татарсько-монгольської навали на горі залишилися лише сліди життєдіяльності людей. Землю відбудували хлібороби, але у XVII столітті тут знову точилися бої. У XVIII столітті на території Щекавиці з'явилися кладовища, де ховали жертви чуми. Цвинтар залишався центральним некрополем Києва аж до XX століття, а біля мусульманського кладовища у 2000 році відкрили мечеть Ар-Рахма.

Замкова гора розташована між Старокиївською горою, Щекавицею, Гончарами та Кожум'яками, а також Подолом. За припущеннями дослідників, ця гора належала Кию, найстаршому з братів, і була його резиденцією. У XIV столітті тут спорудили замок-резиденцію князя Володимира Ольгердовича, де працював монетний двір для карбування першої української монети.

Цей потужний фортечний комплекс проіснував з кінця XIV до середини XVII століття, змінивши кількох власників. Зрештою, замок був остаточно зруйнований військами Богдана Хмельницького. Нині гора зберігає свою історичну назву «Замкова» нагадуючи про минуле.

Недалеко від Андріївського узвозу знаходиться Уздихальниця, яка згадується в документах середини XVI століття. Існує дві версії походження її назви. Перша стверджує, що схил знижували стратегічно, щоб уникнути ризику атаки з цієї точки на фортецю. Друга версія пов'язує назву зі зітхань дівчат, які піднімались на вершину, щоб побачити коханих, що служили у фортеці.

Сьогодні Уздихальниця вважається однією з найромантичніших локацій столиці. Звідси відкривається неймовірний краєвид на Поділ, Андріївський узвіз та Замкову гору. На цій горі також можна побачити містичний Замок Річарда, про якого існують численні перекази.

Лиса гора розташована на південний захід від Видубичів на правому березі річки Либідь, між Теличкою, Саперною слобідкою і Багриновою горою. Вважається, що саме тут відбувалися язичницькі ритуали та жертвоприношення богам природи. Під час правління хана Батия у печерах гори, за переказами, було замуровано тисячі людей.

Частина цієї гори, відома як Русалчин Яр, оточена міфами про таємниче озеро, де живуть русалки. Саме тому Лиса гора має зловісну репутацію, а на ній збираються неоязничники, які вірять у силу духів. Київські гори продовжують залишатися місцем, де історія переплітається з міфологією, зачаровуючи нових дослідників.