Телеграм на Черкащині: від 35 підписників до чверті мільйона — хто формує інформаційний простір регіону

Телеграм на Черкащині перестав бути просто месенджером і перетворився на повноцінну інформаційну інфраструктуру, де формують картину світу сотні тисяч людей. За останні п'ять років платформа пройшла шлях від нішевого інструменту для активістів до основної цифрової екосистеми, де частка новинних каналів зростає щороку. У 2025 році месенджери стали найпопулярнішим каналом отримання новин для 81% українців, і Черкащина не є винятком з цієї загальноукраїнської тенденції.

Абсолютним лідером за кількістю підписників у регіоні залишається офіційний канал голови Черкаської ОВА Ігоря Табурця, який налічує понад 268 тисяч читачів. Цей показник значно перевищує аудиторію будь-яких місцевих медіа чи розважальних пабліків, що свідчить про бажання людей отримувати інформацію напряму від влади, особливо в умовах війни. Друге місце посідає анонімний канал «Труха Черкаси» з 171 тисячею підписників, за яким слідують «Типові Черкаси» та «Доброго вечора, ми із Черкас».

Серед медіа з чіткою редакційною політикою лідером є «Суспільне Черкаси» з 28 тисячами підписників. Журналісти зазначають, що їхній пріоритет — це достовірність та перевірка фактів, навіть якщо це вимагає більше часу, ніж публікація в анонімних каналах. Вони адаптують матеріали для месенджера, але завжди залишають посилання на повну версію на сайті, щоб зберегти довіру аудиторії та не жертвувати якістю контенту.

Проте анонімні канали часто формують масовий інформаційний порядок денний, публікуючи суміш новин, курйозів та неперевіреної інформації без відповідальності за джерела. Саме тут найчастіше виникають фейки, які згодом доводиться спростовувати офіційним особам. Наприклад, раніше через поширення неправдивих новин про відкриття навігації на Черкащині доводилося втручатися голові ОВА, а інколи анонімні канали використовуються для зливів конфіденційної інформації про посадовців.

Важливо розуміти, що простота реєстрації в Telegram робить платформу зручною не лише для журналістів, а й для шахраїв. Користувачі стикаються з фішинговими повідомленнями, які імітують сповіщення від адміністрації месенджера, та каналами, що продають контрафакт. Безпека вимагає дотримання цифрової гігієни: не переходити за підозрілими посиланнями та ввімкнути двофакторну автентифікацію.

Навчальні заклади регіону, зокрема ЧНУ ім. Б. Хмельницького, активно впроваджують курси з медіаграмотності, щоб навчити студентів критично оцінювати інформацію. Головна думка експертів полягає в тому, що різниця між якісною журналістикою та анонімним вкидом часто буває непомітною з першого погляду, тому головним навиком сучасного читача має стати вміння запитувати: хто це написав і навіщо? Це єдиний спосіб захистити себе від маніпуляцій у цифровому просторі.