Війна в Україні, що триває вже п'ятий рік, ведеться не лише на полях битв, а й у глибинах людської психіки. Нові дослідження та свідчення військових проливають світло на одну з найболючіших та досі табуованих тем — проблему наркотичної залежності серед захисників країни. Це історія про людей, які, ризикуючи життям, опинилися в пастці хвороби, та тих, хто намагається допомогти їм знайти шлях назад.

Масштаб проблеми важко оцінити кількісно, оскільки офіційна статистика психічних розладів та випадків наркоманії в лавах ЗСУ не розголошується. Проте експерти та самі військові визнають: проблема існує і вона є глибокою. Дослідження благодійної організації «100% Життя», проведене у 2024 році, показало тривожні результати: більше третини опитаних солдатів вживали амфетаміни хоча б раз на місяць, а кожен п'ятий повідомив про використання рецептурних препаратів, таких як прегабалін.

Історія офіцера Олександра є типовим прикладом того, як війна ламає навіть тих, хто вже одного разу переміг залежність. Після поранення та призначення знеболювальних у нього стався рецидив, і під тиском фронтового стресу він швидко перейшов на важчі нелегальні опіоїди. «З того моменту я вів дві війни: одну всередині себе, а іншу — з Росією», — зізнається він, приховуючи свою хворобу від товаришів по службі через страх і сором.

Психологи пояснюють, що більшість солдатів звертаються до речовин не під час виконання бойових завдань, де працює адреналін, а в моменти ротації та відпочинку. Солдати намагаються «відключитися», щоб забути увиджену смерть та жахи війни. Травма війни, нелікований посттравматичний синдром та легка доступність наркотиків через месенджери створюють «ідеальний шторм», який іноді призводить до параної та небезпечних станів.

Незважаючи на сильну стигматизацію, ситуація поступово змінюється. Система все частіше обирає шлях медичної допомоги замість дисциплінарних стягнень, а командири середньої ланки дедалі частіше відправляють підлеглих на реабілітацію. Такі заклади, як клініка при Київській міській лікарні №10 або центр «Лісова галявина», пропонують комплексний підхід, включаючи психотерапію та фізичні вправи.

Головний виклик, на думку фахівців, попереду. Якщо зараз залежність вдається стримувати рамками служби, то після масової демобілізації країна може зіткнутися з кризою охорони здоров'я. Для багатьох, як для Антона, який пережив серцевий напад через передозування, реабілітація — це єдиний шанс на нове життя і повернення до армії вже чистим.