Тінь втікача над Верховним Судом: як підсанкційний Жеваго продовжує вигравати справи в Україні

Попри гучні заяви про очищення судової системи та арешт ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, вплив підсанкційних олігархів на українську Феміду залишається стабільно високим. Це яскраво підтверджує кейс Костянтина Жеваго, який вже понад п'ять років переховується у Франції. Нещодавно Державне бюро розслідувань оголосило йому про підозру, а ВАКС винес рішення про заочний арешт, інкримінуючи надання неправомірної вигоди суддям. Однак слідчі не називають усіх учасників схеми, хоча дані реєстру вказують на те, що більшість справ з бізнес-інтересом Жеваго розглядали одні й ті самі судді.

Особливу увагу привертають дії судді Верховного Суду Олени Кібенко та Марини Доманської. Обидві представниці правосуддя неодноразово потрапляли під шквал критики від медіа та активістів, які вимагали прискорити розгляд справ Жеваго та розслідувати їхню роботу. Кібенко миттєво відреагувала на критику, подавши скаргу до Вищої ради правосуддя і назвавши публікації втручанням у діяльність щодо здійснення правосуддя. Попри це, статистика судових рішень свідчить про системний характер таких ухвал.

Центральним пунктом конфлікту стала Білоцерківська ТЕЦ, де Жеваго намагається повернути контроль через судові рішення. У березні корпоративна палата Касаційного господарського суду розглядала справу про події 2021 року, коли ліквідовані британські компанії призначили «свого» директора. Попри те, що Мін'юст та суди попередніх інстанцій визнали це рейдерством, суддя Кібенко висловила окрему думку про можливість відновлення прав «заднім числом». Це фактично створює можливість скасувати всі не вигідні для Жеваго судові рішення, що раніше були підтверджені Верховним Судом.

Інший резонансний кейс стосується позову Фонду гарантування вкладів на 45 млрд грн, де Кібенко навіть заявила про відвід, проте колегія її «не відпустила». Аналітики звертають увагу на маніпуляції з автоматизованою системою розподілу справ: за день до розподілу в іншій справі про борги ТЕЦ навантаження судді значно зменшилося, що підвищило вірогідність розгляду цікавого для олігарха кейсу. Такі збіги викликають підозри у свідомому формуванні складу суду для ухвалення потрібних рішень.

Судова тяганина також охопила питання знищення заводу «Росава» та контролю над ТОВ «Преміорі». Після банкрутства заводу його потужності орендувало підприємство, яке залучило інвесторів. Однак Жеваго через британську компанію почав атаку на бізнесмена Леоніда Глиняного. Господарський суд Київської області став на сторону олігарха, але Апеляційний суд двічі підтримав інвесторів. Верховний Суд у складі Кібенко та інших суддів скасовував ці рішення, а згодом Марина Доманська скасувала процедуру банкрутства та санації, що могло б відновити роботу компанії та повернути інвестора.

Питання конфлікту інтересів та сумнівних статків викликає найбільше запитань щодо доброчесності суддів. Олена Кібенко до призначення була партнером фірми, колега якої згодом став частиною LCF Law Group, що захищає інтереси Жеваго. Витрати судді Доманської, за даними антикорупційних організацій, системно перевищують доходи, що підтверджується наявністю елітної нерухомості та оренди житла у Франції. Справи Жеваго стали лакмусовим папірцем для українського правосуддя, адже йдеться не просто про мільярди гривень, а про енергетичну та промислову безпеку країни.

Якщо судді, чия неупередженість викликає сумніви, залишатимуться на посадах і продовжуватимуть передавати стратегічні активи під контроль підсанкційних осіб, то реформа суду ризикує залишитися лише декорацією. Активісти та експерти наголошують, що без розслідувань щодо ролі Кібенко та Доманської у захисті інтересів втікача, відновлення довіри до судової системи буде неможливим.