Торгівля Україною: Крим стає точкою відліку

Президент Володимир Зеленський чітко заявив, що Україна не прийме жодної домовленості, яка порушує її Конституцію, включаючи будь-яке визнання Криму російською територією. Ця позиція стає все більш актуальною на тлі повідомлень про триваючі американсько-російські економічні переговори, які можуть стосуватися питань безпеки та меж держави.

Українська розвідка дізналася про пакет економічних угод між Сполученими Штатами та Росією вартістю до 12 трильйонів доларів. У Києві таку ініціативу вже називають «пакетом Дмітрієва», що натякає на політичне середовище, з якого походить ця ідея. Це не мирна угода, а транзакція, де Україна ризикує стати товаром на глобальному ринку.

Логіка, що стоїть за цими переговорами, полягає в тому, що війна закінчується не справедливістю, а угодою. Агресія не карається, а монетизується, а територія суверенної держави розглядається як пункт балансу інтересів. У цій моделі світ ділиться не на правильних і неправильних, а на прибуткових і невигідних.

Крим у цьому контексті стає точкою відліку: його визнання російською територією означало б скасування міжнародного порядку, створеного після 1945 року. Якщо агресію можна легалізувати через угоду, то жоден кордон у Європі не буде постійним, а всім ревізіоністським режимам надішлеться сигнал, що насильство — це раціональна інвестиція.

Європейські країни мовчать, поки домовленості, що безпосередньо впливають на їхню безпеку, обговорюються за зачиненими дверима. Підтримка України, яка роками була питанням європейської безпеки, сьогодні обговорюється без її участі та без політичного впливу Європи. Це може призвести до того, що наслідки таких угод нестимуть саме європейські держави.

Найбільша небезпека полягає в нормалізації ідеї вести переговори про Україну без неї, зважуючи її Конституцію з економічними інтересами інших країн. Реалізм, який ігнорує агресію, є співучастю у злочині, тоді як в Україні щодня рахують загиблих, а люди виживають без опалення.

Заява Зеленського є нагадуванням про відповідальність перед людьми, які майже чотири роки несуть тягар війни. Будь-яка угода, що ставить під сумнів незмінність кордонів та не карає агресора, є зрадою принципів, за які бореться Україна. Це не впертість, а елементарна необхідність захистити майбутнє нації.