Трамп оголосив кінець війни з Іраном, але конфлікт продовжується

Президент США Дональд Трамп зробив очікуваний юридичний маневр, оголосивши про завершення бойових дій у регіоні Перської затоки. Ця заява була спрямована на обхід конституційного дедлайну Конгресу, який настає 1 травня, але не змінює фактичної ситуації на землі. Ормузька протока залишається закритою, а переговори між сторонами ведуться у глухому куті без видимих результатів.

Візит іранського міністра закордонних справ до Москви не дав очікуваних відповідей, а Пакистан демонтував інфраструктуру, необхідну для проведення переговорів. Це свідчить про те, що Тегеран читає сигнали, а не слова, і продовжує використовувати тактику маслахат для демонстрації готовності до компромісу без публічних поступок.

Новий лідерство в Ірані потребує демонстрації стійкості перед власною аудиторією, тому не може зробити перший крок назустріч. Внутрішній колапс режиму у найближчі кілька місяців малоймовірний, оскільки продовольчі картки та сухопутні маршрути постачання продовжують функціонувати, а режим вміє консолідувати базу під час зовнішньої загрози.

Росія намагається грати роль посередника, проте Вашингтон свідомо відхиляє це пропозицію. Головна мета Москви полягає не у врятуванні Ірану, а у використанні кризи для отримання важелів впливу щодо України, одночасно зберігаючи гарні стосунки з Ізраїлем та країнами Перської затоки.

Економічний тиск на США наростає: ціни на бензин вже перевищили чотири долари, а ринки реагують на закриття протоки негативно. Горизонт для американської адміністрації обмежений виборчим календарем, оскільки проміжні вибори у листопаді 2026 року можуть стати критичним фактором для збереження влади.

Найімовірніший сценарій розвитку подій — заморожена невизначеність на найближчі три-шість місяців. Жоден із ключових гравців не має достатнього стимулу для повного виходу з конфлікту прямо зараз, а всі наявні переговорні формати вичерпані або заблоковані.

Для України ця ситуація є критичною, оскільки заморожений іранський конфлікт є бажаним сценарієм для Росії. Саме тому Москва не зацікавлена у швидкому завершенні війни, попри публічну риторику про активне посередництво та пропозиції взяти участь у мирних процесах.