Ціни на електроенергію зростуть: НКРЕКП підвищила прайскепи до 15 тисяч гривень

Національна комісія з державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) 23 квітня ухвалила рішення про підвищення граничних цін на електроенергію. З 1 травня максимальна ціна на спотовому ринку сягатиме 15 тисяч гривень за мегават-годину на всі години доби. Це рішення викликало гострі дискусії щодо балансу між потребами енергетиків та фінансовими можливостями споживачів.

Україна вже не перший рік утримує позиції лідера за вартістю електроенергії в Європі. За підсумками 2024 року ми посіли третє місце, а у 2025 році піднялися на друге. Нове підвищення прайскепів, яке регулятор називає тимчасовим, але без чіткої дати скасування, може закріпити цей тренд. Експерти попереджають, що це рішення має на меті стимулювати газову генерацію та забезпечити імпорт, проте ціна такої стабільності може виявитися високою для економіки.

Перше підвищення прайскепів до 15 тисяч гривень відбулося ще в січні, і воно дало очікуваний результат: імпорт електроенергії зріс на 41%. Однак ціна на ринку також стрибнула, досягаючи рекордних значень. Нинішнє рішення, на відміну від січневого, прийнято в умовах стабілізації ринку та відсутності гострого дефіциту генерації. Головна мета цього кроку — покращити рентабельність газових електростанцій, які стали ключовим джерелом генерації в пікові години.

Позиції учасників ринку щодо майбутнього ціноутворення розійшлися. Великі генеруючі компанії, зокрема «Центренерго», виступають за повне скасування обмежень цін, тоді як промислові споживачі наполягають на їхньому збереженні. «Енергоатом» закликав регулятор узгодити нові ціни з довгостроковими контрактами, щоб уникнути звинувачень у завданні збитків підприємству.

Повне скасування прайскепів неможливе через війну та ризики неконтрольованого зростання цін. Україна зобов'язалася інтегруватися з європейським енергоринком, але повне зняття обмежень планується лише з 2027 року. До цього часу збереження прайскепів залишається необхідним механізмом для захисту економіки від інфляції та збереження конкурентоспроможності національних товарів.

Ексміністр енергетики Ольга Буславець зазначила, що рішення підвищує стійкість енергосистеми та зменшує ризик відключень, але водночас створює додатковий тиск на інфляцію та кінцеву вартість товарів. Головне питання, яке залишається відкритим: чи враховані інтереси споживачів при перегляді цін заради фінансової привабливості газової генерації на шляху до повноцінної євроінтеграції.