Місцева влада Туапсе вперше оприлюднила офіційний перелік бомбосховищ для цивільного населення лише через два тижні після початку систематичних атак українських безпілотників. Цей документ, розміщений на сайті муніципалітету 4 травня без попередніх оголошень, містить адреси 186 сховищ, більшість з яких розташована у підвалах житлових будинків.

Загальна місткість усіх перерахованих укриттів становить близько 38 600 осіб, тоді як населення самого Туапсе налічує приблизно 61 000 людей. Критичною проблемою залишається доступність: лише одне з 186 сховищ відповідає вимогам для людей з інвалідністю, що створює серйозні ризики для вразливих верств населення під час тривоги.

Ситуація загострилася після серії ударів по нафтопереробному комплексі, який є ключовим об'єктом економіки регіону. Атаки почалися 16 квітня, а наймасштабніші з них відбулися 20, 28 квітня та 1 травня. Після удару 28 квітня в муніципальному районі було оголошено надзвичайний стан, а пожежі на об'єктах інфраструктури доводилося ліквідовувати кілька разів.

Руйнування торкнулися десятків резервуарів для зберігання палива та установки з переробки сирої нафти. Викиди нафтопродуктів у повітря та розливи на вулицях міста перетворили колишній популярний курорт на небезпечну зону, що загрожує початку туристичного сезону.

Ці події відбуваються на тлі загальної кампанії України по ураженню російської нафтової інфраструктури, яка у квітні досягла чотиримісячного максимуму. Зниження потужності переробки російських заводів до найнижчих показників з 2009 року змушує Москву шукати способи захисту цивільного населення, хоча реакція влади Туапсе визнана запізнілою.

Президент Росії Володимир Путін намагався применшити загрозу для міста, проте реальні масштаби руйнувань та екологічні наслідки свідчать про інше. Ситуація в Туапсе демонструє, як розширення дальності ударів з боку України змушує російську владу діяти лише під тиском фактів, а не заздалегідь.