«У дна було ще дно»: дослідник Стуса, оборонець «Азовсталі» розповів про тортури в російському полоні

Сергій Несвіт, колишній викладач української літератури та дослідник творчості Василя Стуса, повернувся з російського полону 23 травня 2025 року в рамках обміну «1000 на 1000». Оборонець «Азовсталі» розповів про три роки жаху, де він складав вірші в пам'яті, щоб не втратити людяність, та про те, як російська система намагалася зламати його фізично та морально.

До війни Сергій присвятив себе науковій роботі в Донецькому національному університеті, але з 2015 року обрав шлях захисника України. Під час повномасштабного вторгнення він опинився в Маріуполі, де брав участь у обороні міста разом із підрозділом «Азов». У травні 2022 року, отримавши наказ про вихід з оточення, він потрапив у полон, де його утримували в таборах Оленівки, СІЗО №2 у Таганрозі та виправній колонії в Кам'янці-Шахтинському.

Найтяжчим випробуванням для Сергія стало перебування в Іжевську, де його діагностували туберкульоз і відправили до тюремної лікарні. Саме там, за його словами, він усвідомив, що у дна, на яке він потрапив, є ще дно. У лікарні тортури посилювалися хворобою, а надія на порятунок трималася лише на вірі в рідних та можливість повернення додому.

У неволі, де забороняли будь-які записи під загрозою покарання, Сергій зберігав свої думки та переживання, вивчаючи вірші напам'ять. Ця поезія стала його єдиним способом зберегти себе, не зламатися під тиском постійних допитів, побиттів та психологічного тиску, спрямованого на те, щоб змусити його визнати злочини, яких він не вчиняв.

Після звільнення Сергій пройшов реабілітацію в Києві і знову повернувся на службу. Він планує опублікувати збірку своїх віршів під назвою «Бранець», щоб зберегти правду про пережите. Для нього головним завданням залишається повернення інших полонених та сприяння покаранню тих, хто винний у злочинах проти українських військових.