Сьогодні, 28 квітня, у Кременчуцькому міському палаці культури зібралися рідні, друзі та знайомі, щоб востаннє побачити полеглого захисника Анатолія Мамченка. Ця сумна подія стала важким ударом для всього міста, яке втратило свого земляка, відданого Україні.

Анатолій Мамченко народився у Кременчуці у 1974 році, здобув освіту у профтехучилищі та довгий час працював на місцевому колісному заводі. Його згадують як веселого, товариського чоловіка, з яким було приємно працювати та проводити час. Його колишній колега Сергій розповів, що дізнався про загибель побратима лише сьогодні, і досі не може повірити у втрату.

Військовослужбовець, який представляв бригаду, де служив Анатолій, наголосив, що повернення тіла загиблого додому — це обов'язок, який дозволяє рідним провести воїна достойно. За словами представника відділення цивільно-військового співробітництва Віталія Іванчикова, Анатолія мобілізували у 2024 році, і він мав звання солдата, працюючи оператором протитанкового ракетного комплексу.

Загибель воїна сталася у березні 2025 року поблизу хутора Олешня на Курщині під час виконання бойового завдання. У Анатолія залишилися мати, брат та донька, які тепер залишилися без найріднішої людини. Їхнім болем діляться всі жителі міста, які прийшли віддати шану Герою.

Після прощання у палаці культури тіло Анатолія Мамченка супроводили до Свято-Миколаївського собору для панахиди. Останній шлях воїна завершився на Свіштовському кладовищі, де його поховали у меморіальному секторі почесних поховань захисників України. Вічна пам'ять Анатолію Мамченку.