Київ, Україна
У Києві обговорюють залишити пошкодження будівлі Кабміну як пам'ятник війні
Департамент охорони культурної спадщини КМДА запропонував не приховувати сліди атаки 7 вересня 2025 року на будівлю уряду, а закріпити їх за методикою «кінцугі». Ініціатива депутата Ганни Бондар викликала суперечки через необхідність перенесення офісів та можливу політичну підтекст.
У Києві розгорілася дискусія щодо майбутнього будівлі Кабінету міністрів, пошкодженої під час російської атаки 7 вересня 2025 року. Замість повного відновлення до первісного вигляду, експерти пропонують залишити руйнування видимими, перетворивши їх на символічний елемент історичної пам'яті. Такий підхід, відомий як «кінцугі», передбачає консервацію пошкоджень без їх приховування.
Ініціативу розробила народна депутатка Ганна Бондар, яка має досвід роботи в архітектурному управлінні Києва. Вона аргументує це світовим досвідом: у Варшаві, Берліні та Дрездені після війни зберегли руїни як частину історії, а не приховали їх під новими фасадами. На засіданні Консультативної ради ДОКС 23 квітня до обговорення долучився навіть представник Варшави, що підкреслює міжнародний інтерес до цієї концепції.
Однак реалізація цієї ідеї стикається з практичними перешкодами. Будівля Кабміну є діючим офісом, де постраждало близько 800 квадратних метрів, що включає численні кабінети Мінфіну та Апарату КМУ. Музеєфікація цих приміщень фактично означає втрату робочих місць для сотень співробітників, що робить пропозицію малоймовірною до втілення в життя.
У самому уряді таку ініціативу сприймають неоднозначно, називаючи її своєрідним «тролінгом» з боку столичної влади. Політичний контекст ускладнюється тим, що Ганна Бондар, яка раніше працювала в системі КМДА, зараз є депутаткою від іншої політичної сили. Це дозволяє владі розглядати пропозицію не лише як архітектурний експеримент, а й як політичний жест.
Департамент охорони культурної спадщини заявив, що готовий долучитися до роботи, але лише за умови дотримання чинного законодавства. Попри те, що ідея має підтримку фахівців, ймовірність її реалізації залишається низькою через конфлікт інтересів та необхідність зберегти функціональність урядової будівлі.
Читайте також
- Роль Білорусі у війні змінюється: експерти пояснюють нові загрози та реалії
- Повітряна тривога, звільнення ректора КНУ та історичні ДОТ у Лютежі: головні події Києва 29 квітня
- Єврокомісар Домбровскіс: Росію притягнуть до відповідальності за удар по укриттю ЧАЕС
- Шок від стрілянини в Києві та арешту ТЦК в Одесі: як інформаційна війня 18–24 квітня 2026 року змінила настрої українців
- Зеленський та Стефанчук закликали ЄС визнати Україну кандидатом на вступ
Новини цього розділу
Коли висаджувати помідори в ґрунт: головні поради агрономів
Рішення виконкому Решетилівки: від житла до захисту дітей
Чи справді працюють ультразвукові відлякувачі шкідників? Експерти розвіюють міфи
Бюджет Кривого Рогу на 2026: 96,5 млн грн на ЗСУ та масштабний ремонт тепломереж
У Кременчуці обіцяли вирішити проблему доступності до перинатального центру до кінця року
Скандал на сесії Кременчука: мер розкритикував «Житлорембудсервіс» через аварійний будинок
Київський вокзал перетворився на культурний хаб: мерч, монументальне мистецтво та круасани 24/7
Київська рада не створила групу наглядачів за 10,4 млрд грн на Київтеплоенерго
Як законно перенести газовий лічильник у Кам'янському: інструкція від «Газмережі»
У Кременчуці підвищили тарифи на громадський транспорт до 25 грн з 1 травня 2026
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.