У Києві розгорілася дискусія щодо майбутнього будівлі Кабінету міністрів, пошкодженої під час російської атаки 7 вересня 2025 року. Замість повного відновлення до первісного вигляду, експерти пропонують залишити руйнування видимими, перетворивши їх на символічний елемент історичної пам'яті. Такий підхід, відомий як «кінцугі», передбачає консервацію пошкоджень без їх приховування.

Ініціативу розробила народна депутатка Ганна Бондар, яка має досвід роботи в архітектурному управлінні Києва. Вона аргументує це світовим досвідом: у Варшаві, Берліні та Дрездені після війни зберегли руїни як частину історії, а не приховали їх під новими фасадами. На засіданні Консультативної ради ДОКС 23 квітня до обговорення долучився навіть представник Варшави, що підкреслює міжнародний інтерес до цієї концепції.

Фото до матеріалу: У Києві обговорюють залишити пошкодження будівлі Кабміну як пам'ятник війні

Однак реалізація цієї ідеї стикається з практичними перешкодами. Будівля Кабміну є діючим офісом, де постраждало близько 800 квадратних метрів, що включає численні кабінети Мінфіну та Апарату КМУ. Музеєфікація цих приміщень фактично означає втрату робочих місць для сотень співробітників, що робить пропозицію малоймовірною до втілення в життя.

У самому уряді таку ініціативу сприймають неоднозначно, називаючи її своєрідним «тролінгом» з боку столичної влади. Політичний контекст ускладнюється тим, що Ганна Бондар, яка раніше працювала в системі КМДА, зараз є депутаткою від іншої політичної сили. Це дозволяє владі розглядати пропозицію не лише як архітектурний експеримент, а й як політичний жест.

Фото до матеріалу: У Києві обговорюють залишити пошкодження будівлі Кабміну як пам'ятник війні

Департамент охорони культурної спадщини заявив, що готовий долучитися до роботи, але лише за умови дотримання чинного законодавства. Попри те, що ідея має підтримку фахівців, ймовірність її реалізації залишається низькою через конфлікт інтересів та необхідність зберегти функціональність урядової будівлі.