Херсонський обласний драмтеатр. Фото: kanaldim.tv Через російські обстріли Херсонський обласний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша з середини травня тимчасово не грає вистави у своїй основній будівлі в Херсоні. Однак трупа продовжує свою діяльність і виступає не тільки на сценах України, а й за кордоном. Як сьогодні виглядає легендарний театр, у проєкті "Тревел нашого часу" показав ведучий і волонтер Денис Христов.

Окупація На головній сцені театру останню виставу зіграли 23 лютого 2022 року — це була прем'єра постановки "Вічність і ще один день". Наступного дня Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну. І вже п’ятий рік ніхто з глядачів не сидів на цих кріслах.

Російська армія захопила Херсон 3 березня 2022 року. У ті дні депутат Херсонської міської ради Володимир Сальдо перейшов на бік ворога і став "губернатором" окупованої частини регіону. "А колись Сальдо на головній сцені нашого театру виконував українські народні пісні.

А потім продався", — зазначила начальниця охорони театру Лідія Іллівна. 23 березня 2022 року росіяни заарештували гендиректора театру Олександра Книгу, висунувши звинувачення в організації протестних мітингів. Також від нього вимагали піти на співпрацю і відновити роботу театру під російським прапором. Книга відмовився.

Завдяки широкому розголосу в міжнародній театральній спільноті, Олександра відпустили того ж вечора і він зміг виїхати з родиною на підконтрольну Україні територію. (див. "Про культурний опір Херсона та життя в окупації: Олександр Книга в програмі "Точка опори"", "З 300 вікон "живими" залишилося лише 5: про сьогодення Херсонського драмтеатру розповів гендиректор Книга").

30 травня окупаційна влада призначила свого "директора" театру. Цю посаду обійняв Валерій Шелудько, який до повномасштабного вторгнення працював тут сторожем. "Директором поставили колишнього сторожа. Він мав дуже радянські погляди.

Виріс у Херсоні, закінчив "кульок" (культпросвітучилище, — ред.). Потім 40 років у нас у театрі завідував постановочною частиною, а потім проштрафився, і його перевели на сторожа", — згадує начальниця охорони. Лідія Іллівна відмовилася працювати за нової влади, її останній робочий день був 7 червня.

"Я тоді прийшла до театру, зустріла нашу "народну" артистку Рублеву (вона після звільнення Херсона виїхала до Росії, виступала на Красній площі). Вона почала обурюватися, що директор [Олександр Книга] покинув театр. Я їй відповіла: "Якби тобі на голову мішок наділи, що б ти робила? " І все, я більше не пішла до театру, бо при цих людях мені тут робити було нічого", — зазначила вона.

28 липня Лідії Іллівні зателефонував її підлеглий пожежник, якого призначили на її посаду. "Дзвонить і каже: "Ви на роботу не прийдете, я так розумію? " — "Ні, до вас на роботу я не вийду".

— "Тоді прийдіть і звільніть мені стіл". А я йому відповідаю: "Хто починає зі столу, той працювати не буде". А він: "Ви повинні зателефонувати Валерію Андрійовичу [Шелудько], щоб вас пустили в театр".

Після 25 років роботи тут я мусила дзвонити, просити сторожа Шелудько, щоб мене пустили в театр. Так, я була змушена приїхати. Я змогла забрати зі свого столу документацію, а свої речі, грамоти залишила. Коли ми повернулися до театру після звільнення Херсона, у нас нічого не було.

Добре, що я ті документи зберегла", — згадує жінка. Багато співробітників театру відмовилися працювати за окупаційної влади. Тоді новий "директор" набрав 115 нових людей — з колишніх звільнених співробітників, а також зі своїх родичів.

11 листопада 2022 року ЗСУ звільнили Херсон. За день до цього окупаційне керівництво театру спалювало паперову документацію, поспіхом вивозило комп’ютери, техніку. "За цей час вони готували дві вистави (привезли навіть якусь актрису з Білорусі), але жодної не встигли випустити.

Коли вони всі тікали, то кинули свої декорації на сцені", — зазначила Лідія Іллівна. Лідія Іллівна Відновлення роботи Херсонський обласний драматичний театр відновив роботу у Херсоні вже через місяць після деокупації міста. Цей процес відбувався у складних умовах через постійні обстріли та пошкодження будівлі.

Через високі ризики артисти не могли використовувати головну сцену. Основним майданчиком став артхаб у підвальному приміщенні, яке називали "сцена під сценою". Тут облаштували глядацький зал на 80 місць.

"Херсонці приходили сюди на вистави, попри те, що тут дуже небезпечно, цей район постійно обстрілюють. Щоб ви розуміли, сюди навіть машини не заїжджають, бо це небезпечно. Глядачі приходили пішки", — зазначив Денис Христов.

Першу виставу зіграли через місяць після звільнення Херсона — вже в грудні 2022 року. До початку 2024 року в театрі регулярно проводилися не тільки вистави, а й концерти, майстер-класи та творчі зустрічі. До початку повномасштабного вторгнення у штаті театру було близько 250 осіб.

Після деокупації до роботи в Херсоні повернулася половина співробітників, решта продовжували співпрацювати дистанційно або виступати з театром на інших майданчиках країни. Обстріли Театр імені Миколи Куліша розташований у центрі Херсона, на вулиці Театральній. Буквально за кілька кварталів — річка Дніпро.

На протилежному березі, всього за 4-5 км, — вже позиції російських окупантів. Тому цей район міста за рівнем небезпеки вважається "червоною зоною". Після деокупації було 15 обстрілів біля театру та самого театру.

Через постійні обстріли на початок 2025 року в театрі з 300 вікон у "живих" залишилося лише пять, зараз — жодного. Віконні рами забили фанерою. Щоб вигляд не був таким сумним, повісили афіші вистав, фотографії артистів.

У липні 2025 року російський снаряд влучив у колону центрального входу, обваливши частину фасаду. У квітні 2026 року внаслідок чергового обстрілу було серйозно пошкоджено покрівлю та портики будівлі. "Удар припав на квітень.

Тепер у нас у прямому сенсі немає даху. Немає жодного вікна. Зараз у нас усі двері, навіть металеві, в дірках від уламків", — констатувала Лідія Іллівна.

Це не перша війна, яку переживає Херсонський обласний театр. У період Другої світової, коли фашисти йшли з міста, вони підірвали будівлю театру. Вона була побудована у 1889 році за проєктом, аналогічним до Одеського оперного театру. У 1956 році було розроблено типовий проєкт для трьох обласних театрів — Рівненського, Полтавського та Херсонського.

Будівництво нової будівлі театру в Херсоні було завершено у 1963-му. Зараз двоє співробітників театру захищають Україну в лавах Збройних сил. "Ще двох, на жаль, вже поховали", — сказала Лідія Іллівна.

Попередні випуски проєкту "Тревел нашого часу":