Російські війська знову порушили домовленості про тишу, запустивши в ніч на 6 травня понад сотню дронів та ракети «Іскандер» по території України. Атаки завдали шкоди цивільній інфраструктурі в Харкові, Дніпропетровській та Запорізькій областях, а також спричинили загибель шестеро людей у Краматорську. Президент Володимир Зеленський назвав ці дії свідомим зірванням режиму припинення вогню, запропонованого Москвою.

Окрім військових дій, важливою подією стало повернення Україні коштів, які угорська влада конфіскувала в працівників «Ощадбанку» на початку березня. Президент Зеленський оцінив цей крок як важливий для відносин між країнами, наголосивши на неправомірності затримання інкасаторів. Голова Національного банку Андрій Пишний вже показав повернуті цінності та грошові кошти.

Україна звернулася до міжнародних партнерів із проханням терміново врятувати людей на окупованій лівобережній Херсонщині. У містах Олешки, Голій Пристані та інших населених пунктах створено критичну ситуацію: відсутні продукти, ліки та нормальні умови для життя. За оцінками МЗС, гуманітарної допомоги потребують понад 6 тисяч осіб, серед яких близько 200 дітей та маломобільні громадяни, яких окупанти штучно блокують від виїзду.

У внутрішній політиці президент Володимир Зеленський виступив за прискорену приватизацію державного «Сенс Банку» вже цього року. Це рішення було ухвалено на тлі розголосу щодо корупційної справи «Мідас» та публікації «плівок Міндіча». На тлі суспільного резонансу голова наглядової ради банку Микола Гладишенко тимчасово склав свої повноваження.

Спікер парламенту Руслан Стефанчук дав пояснення щодо терміну «доброзвичайність», який увійшов до нового Цивільного кодексу. Він наголосив, що це український відповідник європейського поняття boni mores, і закликав не атакувати новий словотвір, оскільки це може підривати основи антикорупційного законодавства. Попри це, кілька сотень людей вийшли на мітинг у Києві проти прийняття кодексу в першому читанні.