Президент України Володимир Зеленський підписав указ, який юридично гарантує безпеку проведення військового параду в Москві 9 травня 2026 року. Цей документ, що набрав чинності миттєво, фактично створив тимчасову зону вогневого імунітету над Красною площею, дозволивши ворогу провести ритуал без загрози ударів з боку ЗСУ. Головна мета цього кроку — не дозвіл на святкування, а забезпечення умов для масштабного обміну полоненими у форматі «1000 на 1000».

Документ чітко визначає географічні межі зони безпеки, включаючи територію від Державного історичного музею до східної стіни Московського Кремля. З 10:00 за київським часом українським військам заборонено застосовувати озброєння на цьому квадраті. Такий рівень деталізації свідчить про високу керованість ударними системами та здатність Києва контролювати ситуацію в самому серці російської влади, перетворивши вразливість Москви на дипломатичний важіль.

Рішення про дозвіл на парад було ухвалено в рамках триденного перемир'я, ініційованого США для стабілізації енергетичних ринків на Близькому Сході. Американська сторона, зокрема через посередництво Стіва Віткоффа, тиснула на Київ з метою досягнення компромісу. Однак Україна змогла використати цю ситуацію для повернення тисяч військових, не поступаючись територіальними питаннями, хоча довіра суспільства до американського посередництва значно впала.

Головним болем для українського суспільства залишається досвід обміну травня 2025 року, коли в форматі «1000 на 1000» не повернули жодного захисника Маріуполя. Тоді серед звільнених не виявили жодного бійця бригади «Азов», що спровокувало протести та критику влади. Нинішній обмін викликає гостру тривогу: понад 700 бійців «Азову» все ще утримуються в російських в'язницях, і питання їх включення до списків є вирішальним для оцінки успішності угоди.

Попри гуманітарні наміри, ситуація залишається крихкою. Ще до офіційного старту перемир'я було зафіксовано понад 1800 порушень з боку Росії, а також загрози масованих ударів по Києву. Указ № 374/2026 став своєрідним захисним механізмом, який юридично позбавив Кремль приводу для ескалації у відповідь на українські дії, дозволивши зберегти життя полоненим та цивільних у критичний період.

Стратегічно цей крок фіксує зміну балансу сил: парад у Москві став можливим лише за умови згоди України, що демонструє асиметричну силу українських безпілотних систем. Однак тимчасове перемир'я, зумовлене зовнішніми факторами, не гарантує довгострокового миру, і ймовірність нового витку ескалації залишається високою.