Україна посилює боротьбу з російськими дронами Shahed, намагаючись довести рівень їх перехоплення до 95%. Наразі цей показник зріс до близько 90%, але військові попереджають, що технологічна гонка з Росією триває, пише Reuters. За даними агентства, у лютому рівень перехоплення становив трохи понад 85%, однак після запуску нової програми Міністерства оборони цей показник поступово зростає.

Міністр оборони Михайло Федоров раніше заявив про мету нейтралізувати 95% усіх далекобійних дронів, які запускає Росія. Щомісяця Росія застосовує тисячі таких безпілотників. Хоча більшість із них збивають, частина проривається: понад 1000 із приблизно 6500 дронів за місяць можуть досягати цілей, завдаючи ударів по містах, енергетиці та військовій інфраструктурі.

Реклама Реклама Shahed, розроблені в Ірані та модернізовані Росією, стали однією з головних загроз. Вони отримали нові двигуни, покращену навігацію та більші бойові частини. Частина нових дронів уже оснащена реактивними двигунами і може розвивати швидкість до 400 км/год.

Українська відповідь — це масове використання дешевих перехоплювачів. Такі дрони коштують від кількох тисяч доларів, а найпростіші — менш як 1500 доларів, тоді як один Shahed оцінюється приблизно у 35 тисяч доларів. Вони зазвичай оснащені вибухівкою та атакують ціль у повітрі.

Перехоплювачі вже знищують близько 40% дронів типу Shahed та інших далекобійних БпЛА — це зростання з приблизно 25% взимку. Значну роль також відіграють системи радіоелектронної боротьби, які іноді можуть нейтралізувати до половини дронів під час атаки. Водночас Росія постійно змінює тактику.

Зокрема, вона підвищила швидкість Shahed із 170 до понад 200 км/год, що змусило Україну модернізувати перехоплювачі до швидкості до 300 км/год. Крім того, застосовуються технології штучного інтелекту та «мережеві» системи зв’язку між дронами, що ускладнює їхнє придушення. Українські військові використовують багаторівневу систему оборони: від мобільних груп із кулеметами до винищувачів F-16, які можуть збивати до 10 дронів за ніч.

Також розвивається дистанційне управління — пілоти можуть керувати перехоплювачами з різних регіонів через інтернет. Попри прогрес, проблеми залишаються. Перехоплення сильно залежить від погодних умов: у туман чи хмарність оператори можуть не знайти ціль.

Через це Україна працює над автоматизованими системами наведення. Українські військові визнають, що для повного розгортання ефективної системи протидії знадобляться місяці. Водночас вони переконані, що мають шанс переломити ситуацію.