Україна в односторонньому порядку розпочала дотримання режиму тиші в ніч на 6 травня, офіційно оголосивши про це як відповідь на спроби Росії використати тему перемир'я для проведення військового параду в Москві. Цей крок став демонстрацією світовій спільноті того, що людське життя є вищою цінністю, ніж ідеологічні святкування агресора, і водночас застереженням про готовність до дзеркальних заходів у разі ворожих провокацій.

Початок ініціативи пов'язують з інтенсивними переговорами між Вашингтоном та Москвою, зокрема телефонною розмовою Дональда Трампа з Володимиром Путіним 29 квітня. Під час бесіди російський лідер намагався переконати американського партнера у слабкості української оборони та неминучості перемоги РФ. Президент Володимир Зеленський ініціював власні переговори з Білим домом, щоб з'ясувати справжні наміри Кремля: чи йдеться про реальний діалог, чи лише про кілька годин безпеки для параду.

Попри публічні заяви міністерства оборони РФ про перемир'я на 8–9 травня та очікування аналогічних дій від ЗСУ, жодних офіційних звернень до Києва не надходило. Навпаки, агресор супроводжував свої заяви погрозами масованого ракетного удару по центру Києва у разі зриву святкувань у Москві. У відповідь на це Україна запровадила власний режим тиші, який почав діяти з 00:00 6 травня, наголосивши на дзеркальному характері дій.

Керівник Офісу президента Кирило Буданов зазначив, що Київ готовий продовжувати термін дії перемир'я, якщо воно буде взаємним. Він підкреслив, що цей крок не прив'язаний до ідеологічних дат, а спрямований на збереження життів. Українська сторона виділяє кілька ключових ризиків: тактичний обман з боку Кремля, спроби використати тему перемир'я для лобіювання зняття санкцій та гуманітарну маніпуляцію для створення ілюзії готовності до миру.

На тлі української ініціативи окупаційна влада Криму офіційно скасувала військовий парад та ходу «безсмертного полку» 9 травня, посилаючись на безпекові міркування. У Європейському Союзі до заяв Кремля поставилися зі скептицизмом, нагадавши про реальні злочини агресора. Аналітики зазначають, що попри браваду Путіна, ЗСУ вдалося загальмувати російський наступ, а економіка агресора відчуває дедалі більший тиск санкцій.