Україна ініціювала отримання повної інформації про громадян, які перебувають у країнах Європейського Союзу під тимчасовим захистом, з метою ретельної підготовки до їхнього майбутнього повернення. Це питання стало ключовим під час зустрічі міністра соціальної політики Дениса Улютіна з єврокомісаром з питань внутрішніх справ та міграції Магнусом Бруннером. Сторони наголосили на необхідності чіткого планування, щоб уникнути правової невизначеності для українців після завершення дії спеціального статусу.

Особливу увагу учасники зустрічі приділили перспективам після березня 2027 року, коли може завершитися діючий режим тимчасового захисту. Міністр Улютін підкреслив, що головна мета України — забезпечити добровільне та усвідомлене повернення громадян. Ключовим фактором для прийняття такого рішення залишається безпекова ситуація в країні, яка безпосередньо залежить від дій Збройних Сил України на фронті.

Для ефективного планування політики повернення та підготовки громад до прийому поверненців, міністерство наполягає на отриманні детальних даних про всіх українців, особливо про вразливі категорії населення. Улютін зазначив, що люди повинні мати законні та передбачувані можливості для перебування в ЄС до тих пір, поки не будуть створені безпечні умови для їхнього повернення додому.

Окрім питань безпеки, сторони обговорили легальну міграцію, інтеграцію українців на ринку праці та збереження людського капіталу для майбутнього відновлення держави. Зокрема, було згадано роботу Центрів єдності: перший Unity Hub у Берліні вже за два тижні роботи надав майже 500 консультацій, що свідчить про високий попит серед громадян.

Єврокомісія планує офіційно представити нову пропозицію щодо статусу українських біженців у травні 2026 року. Серед можливих сценаріїв розглядається як повне продовження захисту, так і його звуження до окремих категорій. Спецпредставниця ЄС Ілва Йогансон озвучила ідею про можливість введення «залишкового статусу» для найбільш вразливих груп або тих, хто ще не може перейти на інший правовий статус.

Дискусії також торкнулися можливості врахування регіону походження заявника та окремого підходу до осіб призовного віку. Україна наполягає на тому, щоб будь-які зміни в законодавстві ЄС враховували інтереси повернення громадян та їхню безпеку, уникаючи примусових рішень.