Українська енергосистема вдалося уникнути повного колапсу під час найскладнішого осінньо-зимового періоду. Попри масовані атаки Росії та несприятливі погодні умови, інфраструктура зберегла цілісність. Енергетики, аварійні служби та імпортована електроенергія допомогли уникнути масового системного блекауту, хоча локальні проблеми з теплопостачанням та відключення все ж траплялися, зокрема у столиці.

Росія суттєво наростила масштаби енергетичних атак. Якщо у 2022 році по Україні було запущено близько 1900 ударних дронів типу Shahed, то у 2025 році їхня кількість зросла до приблизно 50 тисяч. Одночасно збільшилася й кількість балістичних ракетних ударів, що створює постійне навантаження на систему захисту та відновлення.

З настанням весни ситуація може частково покращитися. Уже наприкінці лютого — на початку березня традиційно зростає виробництво електроенергії сонячними електростанціями. Це дозволяє зменшити навантаження на систему у березні та квітні, що дає тимчасове полегшення для населення та бізнесу.

Втім, це покращення буде тимчасовим. Наприкінці весни атомні електростанції почнуть планові ремонти енергоблоків, необхідні для підготовки до наступного опалювального сезону. Одночасно більшість теплових та гідроелектростанцій залишаються пошкодженими після зимових атак, що обмежує можливості генерації електроенергії.

Навіть у разі припинення російських обстрілів у найближчі тижні дефіцит потужностей у системі збережеться. У помірні весняні місяці його частково можна буде покривати імпортом електроенергії з Європи, що дає шанс на мінімальні або відсутні відключення. Водночас ситуацію може ускладнити рішення НКРЕКП щодо повернення з 31 березня попередніх прайс-кепів на ринку електроенергії.

Це може зменшити економічну доцільність імпорту і, відповідно, скоротити доступні обсяги електрики з-за кордону. Найбільш ризикованими періодами залишаються липень, серпень, а також кінець року — листопад і грудень. У ці місяці, за оцінками експертів, графіки відключень можуть повернутися на рівень, співставний із зимовим.

Ключовими факторами найближчих місяців залишаються інтенсивність російських атак та швидкість відновлення пошкоджених електростанцій і мереж. Темпи ремонтів напряму залежать від доступності обладнання та фінансування. Таким чином, навіть після відносно стабільного проходження зими українська енергосистема входить у 2026 рік із збереженим дефіцитом, а енергетична стабільність напряму залежатиме від ситуації на фронті та можливостей відновлення інфраструктури.