Українська цукрова галузь стикається з найсерйознішою кризою за всю історію незалежності: виробництво цукру цього сезону скоротиться на 500 тисяч тонн. Головна причина — історично мінімальні площі посівів цукрового буряку, які можуть опуститися до 160 тисяч гектарів. Це значно нижче навіть показників 2022 року, коли війна вже тривала, і становить ризик для стабільності внутрішнього ринку та експортного потенціалу країни.

Ситуація погіршилася через сукупність погодних аномалій та економічних факторів. Приморозки та пилова буря пошкодили понад 3 тисячі гектарів, які доведеться пересівати, а ще 15% площ залишаються у зоні ризику. Аграрії масово відмовляються від буряка на користь соняшнику та кукурудзи, оскільки цукровий буряк вимагає великих інвестицій та тривалого циклу окупності, що в умовах невизначеності виглядає надто ризиковано.

Фото до матеріалу: Український цукор під ударом: виробництво впаде на 500 тис. тонн через історично малі посівні площі

Наслідки скорочення сировинної бази вже відчуває переробна галузь. Очікується, що цього сезону не запустяться 26 цукрових заводів замість 27 минулого року. Деякі підприємства, що простоювали з 2022 року, також не розраховують на роботу. Недозавантаженість виробництв призведе до зростання собівартості переробки, що, ймовірно, відобразиться на ціні цукру для кінцевого споживача, попри те, що внутрішнього попиту в 900 тисяч тонн вистачить.

Водночас експортна географія зазнає цікавих змін. Традиційні ринки Близького Сходу залишаються важливими, але новим лідером серед напрямків експорту став Узбекистан. Зміни в логістичних ланцюжках та криза в Перській затоці відкрили «вікно можливостей» для українського цукру, який через складну, але конкурентну логістику через Чорне море та Каспій, став привабливим для середньоазіатського ринку.

На європейському ринку ситуація також напружена: виробники планують скорочувати посівні площі для підтримки цін, а дискусії навколо режиму вільної торгівлі IPR можуть призвести до тимчасових обмежень. Український цукор, який раніше часто звинувачували у дестабілізації, зараз сприймається як стабільний постачальник невеликими партіями, що не викликає різких коливань цін у ЄС.