Український боєць провів два тижні в бліндажі з російським окупантом, який погрожував йому зброєю, але врешті-решт здався Силам оборони України. Історію 34-річного Вадима Летунова (Картмана) з Одеси розповідає Люк Гардінг для The Guardian . Росіяни обстрілювали бліндаж, у якому перебували Летунов і його побратим Саша, по шість-сім годин на день дронами-камікадзе і безпілотниками.

Наприкінці лютого окупанти почали запускати БпЛА Молния з протитанковою міною, і після однієї з таких атак бліндаж бійців було зруйновано. Саша помер після того, як вибух відірвав йому ноги. Контужений Летунов без взуття побіг у бік інших українських бійців, поки не побачив укріплену позицію серед дерев.

Вхід був закритий шторкою. Реклама «Я почав кричати. Я думав, що мої хлопці всередині.

Потім почув шерех. Я зайшов у бліндаж і побачив хлопця у формі, який цілився в мене з автомата. Я сказав йому, що з такої-то бригади і що мене бомбили.

Хлопець сказав: „Заходь“. Ну, я зайшов. І тут я почув його акцент.

Він був росіянином. Я сказав: „Ти не з наших, правда? Будь ласка, не вбивай мене“», — розповів Летунов. Російський окупант Нікіта наказав Летунову пройти в крихітну кімнату в бліндажі і сказав, що не стрілятиме в беззбройного.

Він показав українцеві зроблений із двох дерев’яних дощок християнський хрест із написом «Спаси і збережи». Росіянин пообіцяв, що відпустить його наступного ранку, але не зробив цього. За словами Летунова, він очікував кулі з боку свого наглядача в будь-який момент.

Український боєць вирішив, що його єдиний шанс вижити — це маніпулювати окупантом і прикинутися дурником. Він з’ясував, що Нікіта був наркозалежним і дрібним злочинцем, якого відправили в Україну з в’язниці. Росіянин уже намагався втекти, але його схопили і знову відправили на фронт. Він отримував накази по рації від командира-кадировця.

Нікіта наказав Летунову роздягнутися і обшукав його речі, сподіваючись знайти наркотики, через російську пропаганду про те, що українські військовослужбовці - «наркоманіяки» із секретними GPS-трекерами. Нікіта наполягав, що російська армія — «найкраща у світі», але насправді мерз, голодував і був самотній, пише The Guardian.

Раз на день дрон Mavic скидав йому 250 грамів провізії - пакетик каші, варення і невелику пляшку води. Летунов розповів, що росіянин страждав від різких перепадів настрою. Іноді він приставляв пістолет йому до чола і говорив, що зараз уб'є, але за деякий час передумував.

Реклама: За словами Летунова, він міг би втекти, але не зробив цього, щоб окупант більше йому довіряв. Він сказав, що «почав божеволіти», коли його палець на нозі почорнів від гангрени. Він попросив Нікіту застрелити його на вулиці, щоб його тіло побачили і повернули родині.

Росіянин розлютився і відмовився — він боявся виходити на вулицю, знаючи, що це небезпечно. У 118-й ОМБр Летунова вважали, що він, найімовірніше, загинув, і командир передав цю інформацію його матері. Однак дружина Летунова Олеся, з якою вони виховують п’ятирічного сина, вірила, що він живий, і надсилала йому повідомлення в Telegram.

У бліндажі Нікіта давав своєму бранцю один шматочок шоколаду на день і воду в кришечці від пляшки. Окупант почав скаржитися на свої жахливі умови — брак води і те, що він з іншими росіянами був змушений збирати дощову воду і пити власну сечу. Одного ранку він запитав у Летунова, чи варто йому здатися українським бійцям. Летунов відповів, що ні, але зауважив, що умови в українському полоні хороші - триразове харчування, сигарети і Женевська конвенція.

За словами Летунова, ця розмова повторювалася п’ять разів. Одного разу в них закінчилася вода, і вони вийшли з бліндажа. Незабаром українець з окупантом почули дзижчання дрона, який виявився українським. Вони повісили табличку поруч із деревом, на якій був позивний Летунова (Картман) і номер бригади.

Летунов опустився на коліна і крикнув, що він українець. Але в бригаді вирішили, що обидва — росіяни, і відправили ще один FPV-дрон, однак той розбився. Другий FPV-дрон відкликали тільки після того, як командир перевірив акаунти Летунова в соцмережах і переконався, що це він.

Через пів години до українського бійця і росіянина підлетів ще один безпілотник, і з нього скинули рацію. Бригада почала ставити Летунову запитання, і він намагався натякнути, що це він полонений, а не росіянин, і його життя залежить від настрою Нікіти. Вони попросили їжу і воду.

Реклама: Летунов розповів, що до останнього не був упевнений, здасться Нікіта чи підірве його разом із бліндажем. У п’ятницю над їхньою позицією навис туман, і раптово приїхав український бронеавтомобіль. Нікіта раніше натякав, що може захопити російську машину і доставити на свою базу. Але зрештою він сумирно здався і знищив свій телефон.

У штабі бригади були вражені поверненням Летунова, обіймали його і вітали. Він сказав старшому офіцеру, що обіцяв росіянину, що до нього добре ставитимуться. Нікіті дали каву зі згущеним молоком і шістьма ложками цукру.

Через дві години його забрали співробітники СБУ. Як пише The Guardian, імовірно, його обміняють на українських військовополонених, після чого Росія може знову відправити його в Україну. Вадим Летунов після двох тижнів без взуття втратив палець на нозі і зараз проходить реабілітацію в Одесі.

«Це диво. Шанс один на мільйон, як мені кажуть. Я був полоненим. Але зрештою я вийшов звідти з полоненим, навпаки.

Це рідкість», — сказав він. Вадим Летунов пішов у військо в перший день повномасштабного вторгнення, служив у взводі ППО і брав участь у звільненні Херсона.