10 травня в Будапешті пройшла зустріч українців зі Слобожанщини — вихідців із Сумської, Харківської та Луганської областей. Захід організували Столичне самоврядування українців Будапешта та Українська асоціація «Єдність». До ініціативи доєдналися близько 40 учасників, щоб поспілкуватися, взяти участь у квізі, згадати рідні міста й скуштувати страви свого краю.

Слобожанська діаспора в Будапешті За словами учасника події та автора квізу Андрія Губіна, серед 40 гостей — приблизно 15-20 людей були вихідцями із Сумщини. Також до заходу долучилися українці з Харківщини, Луганщини й інших регіонів. Більша частина обговорення була довкола Сум і Харкова.

Як пише Столичне самоврядування українців міста Будапешт, на зустрічі також готували голубці за автентичним рецептом з хутора Воропай на Краснопільщині, а також вареники й ковбаску за конотопськими рецептами. За словами Андрія Губіна, учасники з Закарпаття здивувалися, що голубці та вареники в різних куточках України готують зовсім по-різному.

Уродженці Слобожанщини готують свої традиційні страви в Будапешті. Фото: Самоврядування українців Будапешта Квіз про Слобожанщину Андрій підготував разом з дружиною — п’ять блоків про історію, географію, науку, локальні слова й стереотипи. Також, продовжує Андрій, учасники розпитували про Суми, якою мовою спілкуються жителі міста, а також участь громади у політичних процесах — згадували студентську революцію і Ющенка.

За результатами квізу слобожанці лідирували, до фіналу дійшли жінки з Харкова та Боромлі. Під кінець вікторини перемогла жінка з Боромлі. — Найважче всім далося питання «Що таке бадиль і крапаль?

», а також про те, чи є на Сумщині пам’ятник мамонту. Також багато хто не знає, що таке ампулка, або що Сумщина відома своїми рушниками, зате вже всі вивчили, що таке тремпель, — розповідає Андрій. Зустріч уродженців Слобожанщини в Будапешті.

Фото: Самоврядування українців Будапешта Ідея зустрічі виникла ще влітку 2025 року. Андрій Губін згадує, що тоді в Українській асоціації «Єдність» помітили, що серед учасників, де раніше майже 90% були закарпатцями, стало дуже багато вихідців зі Слобожанщини. Це й стало поштовхом до організації регіонального вечора.

За інформацією від Столичного самоврядування, після досвіду зі Слобожанщиною наступна зустріч планується для галичан. За словами Андрія, подібних регіональних зустрічей у Будапешті раніше не проводили. Чому Цукр про це пише Сум’яни є по всьому світу — і в Будапешті теж.

Те, що вихідці з Сумщини зібралися за кордоном і влаштували квіз про рідне місто з голубцями та конотопськими варениками, — маленька, але тепла деталь про те, як Суми живуть у людях далеко від дому. Раніше ми писали про те, які кольори формують ідентичність Сум. За оцінками місцевих архітекторів спільноти «Суми майбутнього», характерна для Сум колірна формула — це поєднання бірюзового, білого, сірого, коричневого та цегляного кольорів.