Василь Лямзін із Житомира нарешті отримав офіційну допомогу від держави

Зустрічаються Василь у кав'ярні. Він зосереджений та серйозний, мовчазний. На обличчі помітні сліди війни. Обидві його ноги замінено на протези, що миттєво розповіло про тяжке поранення на фронті. Саме ця історія сколихнула Житомир та пролунала далеко за кордоном. Ветеран на власній шкурі переконався, як важливою є увага до ветеранів, коли держава забула про документи.

21 липня 2020 року Василя Лямзіна призвали на строкову службу. Згодом він продовжив службу за контрактом у 43-й окремій артилерійській бригаді. За його плечами оборона Київщини, Донеччини та Харківщини. Травма сталася 14 серпня 2024 року на Курському напрямку. Коли гармату згорнували, російський дрон збив бійця, відірвавши обидві ноги.

Повернувшись додому, Василь мав оформити групу інвалідності. Однак його справу поклали в довгу скриньку. Він змушений був їздити на мотоциклі з протезами. Це відео Володимир зняв, коли перед ним йшла доставка на Bolt. Спочатку він не зрозумів суть, але побачив протези. Відео швидко стало вірусним в TikTok.

Ситуацію помітили блогери та волонтери. Артем Сохацький відкрив збір на автомобіль для героя. За добу збір зібрав понад 600 тисяч гривень. На ці кошти купили авто зі спеціальним керуванням. Після розголосу до Василева звернувся заступник Житомирського міського голови Олег Смаль. Чиновник визнав провину чиновників і вирішив допомогти.

Василь розповідав, що документи ганяли від одне одного кабінету. Милиць на його ногах змушували чекати. Заступник голови вирішив виправити ситуацію в офіційній мережі. Він наголосив, що держава має працювати для людей. Ситуацію вирішили вже за кілька днів, коли Василь проходив комісію.

Зараз ветеран отримав першу групу інвалідності та всі пільги. Він отримав посвідчення водія автомобіля. Василь відкрив станцію технічного обслуговування авто. Центр зайнятості надав грант у розмірі 120 тисяч гривень на обладнання. Тепер він займається тим, що йому подобається, і приносить прибуток. Люди, які допомагали, зараз є його клієнтами та друзями.

Історія Василя вчить, що кожен захисник має право на гідне життя. Саме небайдужі люди врятували його від бюрократичної сітки. Він став реальним прикладом незламності. Зараз він шукає своє місце у житті, яке знайшов завдяки підтримці. Ми маємо пам'ятати про кожного захисника, щоб ніхто не лишився в тіні.