Археологи виявили у грузинських поселеннях Гадачрілі Гора та Шулаверіс Гора унікальні залишки пшениці, які датуються приблизно 5800–6000 роками до нашої ери. Це відкриття має глобальне значення, оскільки воно остаточно підтверджує Південний Кавказ як один із ключових центрів одомашнення хлібної пшениці, основної зернової культури сучасного світу.

Вчені змогли ідентифікувати вид пшениці завдяки ретельному аналізу рахісу — частини стебла, що утримує зерна. Саме ця деталь дозволила чітко відрізнити хлібну пшеницю від інших видів злаків. Радіовуглецеве датування підтвердило, що знайдені рештки належать до періоду раннього неоліту, що робить їх одними з найдавніших свідчень землеробства в регіоні.

Фото до матеріалу: Важливе відкриття: у Грузії знайшли сліди неолітичної пшениці, що змінює історію землеробства

«Це відкриття змінює наше розуміння історії землеробства та показує, що Кавказ був не лише транзитним регіоном, а й самостійним центром інновацій», — зазначають археологи. Хлібна пшениця виникла внаслідок гібридизації між одомашненими видами та диким козячим злаком, і саме на Кавказі цей процес набув вирішального значення для подальшого поширення культур у Європу та Азію.

Знахідка підкреслює багатофокусність розвитку землеробства в історії людства. Поряд із родючим півмісяцем, Кавказ тепер визнано як один із вузлів, де сформувалася основа сучасної аграрної цивілізації. Це свідчить про те, що мешканці регіону вже у неоліті активно використовували зернові у харчуванні, розвиваючи власні технології вирощування.

Науковці планують продовжити генетичний аналіз знайдених решток, щоб точніше визначити шляхи формування сучасних сортів пшениці. Це допоможе зрозуміти, як саме відбувалася еволюція культурних рослин і які фактори впливали на їхнє поширення, залишаючи слід у світовій історії продовольчої безпеки.