Науковці розробили ефективний метод запобігти поширенню бактерій, які не піддаються лікуванню антибіотиками. Ця проблема є критичною, оскільки резистентні мікроорганізми, що отримали стійкість під впливом ліків, можуть передавати свої гени іншим видам бактерій, роблячи лікування захворювань у людей та тварин неефективним.

Основний шлях забруднення полягає у тому, що гній худоби, оброблений антибіотиками, використовується як добриво. Після дощу ці речовини з м'яких ґрунтів змиваються у річки та водойми, де накопичуються токсини та генетичний матеріал стійкості.

Група вчених з Університету Небраски провела серію експериментів, щоб визначити оптимальну відстань між полем з добривами та поверхневими водами. Їхня мета полягала у тому, щоб зрозуміти, наскільки далеко потрібно віддалити водойму, щоб мінімізувати стікання забруднювачів.

Результати дослідження показали, що рівні антибіотиків та генів стійкості суттєво знижуються зі збільшенням відстані. Експерти дійшли висновку, що підтримка відстані від 34 до 67 метрів є достатньою для обмеження забруднення стоку на ґрунтах, багатих на глину.

Вчені наголошують, що ця цифра може відрізнятися залежно від конкретних умов місцевості. Тому для реалізації цього методу в різних регіонах необхідно проводити аналогічні дослідження, враховуючи тип ґрунту, наявність схилів та кількість опадів.

Застосування цих рекомендацій дозволить зберегти чистоту водних ресурсів та зменшити ризик виникнення нових форм бактеріальних інфекцій у майбутньому.