Великдень все частіше перетворюється на масштабний перформанс для соціальних мереж, де головним критерієм святкування стає не духовність, а візуальна презентація. Замість скромної підготовки до свята, люди все більше зосереджуються на створенні контенту: кошики за 7000 гривень, суші-паски та дизайнерські вишиванки стають головними героями стрічок Instagram. Це явище, яке експерти називають «показною побожністю», де зовнішні атрибути віри виконують соціальну функцію демонстрації статусу та достатку.

Ринок миттєво відреагував на запит, пропонуючи готові рішення для ідеального фото. Київські кондитерські бренди продають авторські кошики з грісіні, каперсами та вишуканими сирами за ціною майже 7000 гривень, стверджуючи, що це зручний подарунок. Кропивницькі пекарні пропонують преміум-паски з нетрадиційними начинками за 1900 гривень, а квіткові магазини — композиції з фруктами та випічкою від 4000 гривень. Навіть люксові бренди, такі як Louis Vuitton, випустили шоколадні яйця у формі сумок за 250 євро, що лише підкреслює тренд на комерціалізацію релігійних свят.

Особливе обурення викликає явище «суші-пасок» — ролів у формі традиційної випічки, які набирають сотні тисяч переглядів. Це вже не просто кулінарний експеримент, а провокація заради охоплення в мережах, де кожен перегляд, навіть обурений, працює на популярність продавця. Така логіка перетворює свято на товар, де важливіша фотографія кошика, ніж сам факт його освячення, а вишивана сорочка стає важливішою за відвідування богослужіння.

Архієпископ Кропивницький і Голованівський Марк з Православної церкви України зазначив, що церква пропонує шлях помірності, де другорядним є великодні кошики, а першочерговим — шанування Христа. Єпископ погоджується, що дорогі атрибути можуть замінювати головне, але наголошує: мотивація людей різна, і не завжди це лицемірство. Однак він закликає згадати, що в умовах війни кошти на розкіш можна було б спрямувати на підтримку військових та волонтерів.

Важливо розуміти, що Великдень 2025 року відбувається на тлі повномасштабної війни, коли одні обирають між кошиком за чотири тисячі, а інші збирають кошти на дрони та медикаменти. Хоча форма святкування не визначає внутрішній зміст, контекст змінює ставлення до потреби у дорогих атрибутах. Архієпископ Марк додав, що для нього важливіше бачити в очах людей душевну радість і спокій, ніж вміст кошика, адже саме це є справжнім сенсом свята.

Великдень залишається святом незалежно від ціни кошика, і людина з домашньою паскою може відчувати ту саму радість воскресіння, що й власник ексклюзивного набору. Проте процес комерціалізації, який триває в усьому християнському світі, в Україні набуває особливого забарвлення через війну. Відповідь на питання, що важливіше, може полягати не у виборі між дешевим чи дорогим, а у здатності зрозуміти справжній зміст події, не втрачаючи людяності посеред хаосу сучасного життя.